Престиж мови — це її авторитет у міжнаціональному та
міжнародному спілкуванні.Високий престиж сучасної англійської мови пояснюється,
зокрема, тим, що зараз понад 75% наукової продукції світу
друкується цією мовою, тобто з кожної тисячі наукових статей або
книг 760 виходять англійською.Іноді престиж мови має не загальний характер, а
забезпечується її функціонуванням в одній із сфер. Так, у
музиці вже декілька століть найвищий престиж у світі має
італійська мова.Про престижність української мови в минулому
свідчать, наприклад, такі факти: вона використовувалась
як державна у Великому Литовському князівстві (ця
«руська» мова була спільною для українців і білорусів); як
актова мова Молдавського князівства; дипломати при
дворі польських королів спілкувались коли не латиною,
то руською (українською), цією ж мовою бахчисарайські
хани листувалися з турецькими султанами.Про повільне, але неухильне зростання престижу
української мови у наші дні свідчить кількість кафедр та
центрів українознавства, які з’являються в багатьох
країнах світу. Цей процес набиратиме на силі і з
утвердженням міжнародного авторитету української
національної держави, розвитком економіки, науки,
культури українського народу.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Добрий день. до ть будь ласка.Тести.1Частка не є частиною кореня в слові рядка:А-нечеснийБ-неуспішнийВ-неврожайний.2.Пишуться з не окремо всі прикметники рядка:А-(не) старий, а молодий(не)радий, а сумнийБ-(не)порядний, (не)озорий, (не)однаковийВ-(не)високийхлопчик, (не) допечений хліб.3Частку не треба писати окремо з наступним словом:А-Микола був (не)молодий хлопець, Б-(не )озорі і мальовничі Батьківщини, В-широкою долиною між двома рядами розложистих гір тече по Васильківщині (не)велика річка Роставиця.4.Визначти речення у якому допущена помилка в написанні не з прикметниками:А-кущі колючого терну все густіше вкривали яр непроглядним зеленим покровомБ-клас у нас був не великий, але дуже світлий В-Кирило-немолодий чоловік, невисокого зросту, натоптуватий, з круглим обличчям.
Гармонія людини і природи є великою духовною цінністю. Людина є частиною природи, саме тому не повинна нівечити її. Людство сьогодні створює хмарочоси, багато уваги приділяє новітнім технологіям. Але часто забуває про те, що його годує - природу. Саме вона дає нам їжу, корисні копалини, одяг. Без природи ми ніщо.
Давайте пам'ятати про те, що ми є дітьми природи. Йдучи до лісу, ми не маємо нівечити дерева, залишати сміття на землі або й зовсім викидати його у водойми. Якщо ми не смітимо у себе вдома, то чому робимо це на природі? Ми маємо виховувати у собі повагу до природи, вчитися відчувати її, що до у майбутньому уникнути багатьох катастроф.