Завдання 1У поданих реченнях зніміть риски, спочатку записавши ті, що містятьскладні сполучники, а потім – ті, що містять однозвучні сполучення займенниківіз прийменниками. Чи відіграє якусь роль у правописі цих слів наголос?1. І ось за/те, аби він знав, важкий ячмінь медовим вкусом бджолу за лапкуЛоскотав (М. Вінграновський 2. Ходив я та плакав, та людей шукав, що/б добрунавчили (Т. Шевченко). 3. І ходиться коло винограду, як коло рідної дитини, і годиться йому, за/те ж і звикається до нього, як до близької істоти(М. Коцюбинський). 4. Ще добре, хоч Ілько дома, а щоб вона та сама вдіяла(А. Головко). 5. На/що ти дивишся так пильно? (Леся Українка) 6. Якби мені дістатиструн Живих, потужну пісню я б на струнах грала (Леся Українка). 7. Тож якмудрості доходиш, - хочеться і жить, і жить (П. Тичина). 8. Вони ж співають проякусь кирею, про/те, що хтось когось занапастив (Л. Костенко). 9. На/що ходишназирці за мною? На/що витяг з темної води? (Я. Костенко). 10. Тож сіль землі, тож сила молода ішла на смерть, на згубу неминучу (Леся Українка). 11. Паникричали й галасували. Здавалось, нібито давні царі давньої Еллади з'їхались наОлімпійські ігрища (І. Нечуй-Левицький).​

ответ: А

Объяснение:

Форми слова – це одне і те саме слово, але з різними закінченнями.

А) Що? парта ( називний відмінок слова парта, закінчення -а), чим? партою (орудний відмінок слова парта, закінчення -ою), на чому? на парті ( місцевий відмінок слова парта, закінчення -і).

Б) Що? дерево ( називний відмінок слова дерево, закінчення -о), чим? деревом ( орудний відмінок слова дерево, закінчення - ом), на чому? на деревах ( місцевий відмінок слова дерева, інше слово)

В) Що? сад (називний відмінок слова сад, нульове закінчення), у чому? у саду ( місцевий відмінок слова сад, закінчення -у), що? садочок ( називний відмінок слова садочок, інше слово).

Г) Що? сонечко (називний відмінок слова сонечко, інше слово), що? сонце (називний відмінок слова сонце, закінчення -е), чого? сонця ( родовий відмінок слова сонце, закінчення -я).

"Поэтом рождаются, а оратором становятся" — эти слова Цицерона должны вдохновлять молодых менеджеров, слушающих с понятной завистью гладкую, логичную, хорошо аргументирован­ную речь своего старшего коллеги. Владение правилами устной речи, законами логики, умение говорить коротко и четко совер­шенно необходимы руководителю. Даже самый опытный оратор всегда готовится к публичному выступлению, продумывает его начало ("эффект первых фраз"), целевое содержание речи и ее окончание. Самые остроумные экспромты, оригинальные речевые находки, как правило, обдумываются в тиши кабинета. В основе ораторского искусства лежат принципы риторики: подбор аргу­ментов, их распределение в ходе логических доказательств, стиль и структура построения речи. Искусство красноречия, как и труд менеджера, обязано иметь в своей основе объективную и система­тизированную информацию, одним из критериев красноречия яв­ляется информационный аспект речи. Однако только информатив­ность публичного выступления не дает желаемого эффекта, необ­ходима еще и ее эмоциональная содержательность, что сближает позиции оратора и актера.Руководитель, владеющий ораторским искусством, умеет пользоваться не только активной (моторной) речью, что составля­ет основу труда оратора в узкопрофессиональном понимании этого вида деятельности, но и пассивной (сенсорной) речью, т.е. облада­ет воспринимать и оценивать аргументы своего оппо­нента. Докладчик, оратор также ощущают реакцию аудитории, но их речь, как правило, монолог, единое целое, редко прерыва­емое репликами. Руководитель же обычно ведет диалог, т.е. работает в интерактивном режиме, в постоянном общении с аудитори­ей. Речевой процесс в диалоге в психологическом отношении — единое целое: когда человек говорит, он одновременно слышит, понимает и реагирует на реплики и мимику собеседника.