У чому особливість відмінювання зворотного займенника

Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка, роду й числа.

Цей займенник має стосунок до виконавця дії й може стосуватися всіх трьох осіб: Я (ти, він) стримав себе.

Маленькому хлопчику Назарчику дуже хотілося мати кота. Але на прохання сина придбати кота батьки твердо сказали "Ні".  Засмучений хлопчик пішов гуляти у двір. Через свій розпач він нікого і нічого не помічав навколо. Аж раптом Назорчику почулося жалісливе "Няв". Це плакало мале кошеня. Назар наче розумів про що воно розповідає. Хлопчик почув про тяжку долю тваринки. Про те як холодно коли змокнеш під дощем. Як тяжко знайти слбі їсти. Як нечемні діти тягають за хвоста.  Назар пригорнув кота і твердо вирішив вмовити батьків взяти його до себе.

1. в)
2.а)
3.в)
4.а)
5.б)
6.в)
7.б)
8.б)
9. Реч-складне, складносурядне, окличне, протиставне, розповідне
1 част- розповідне, просте, двоскладне, повне, поширене, не ускладнене 
2 част- розповідне, окличне, просте,, неповне, поширене, односкладне
10. А місяць усе більше і більше заворожує ліси, і вони, як скам’яніле море, стоять під тихим світлом, ждучи весни. Давно Шевченко серцем пломенів, але ще й досі кожен припадає до джерела його вогненних слів. Ще холодом закуто віти клена й заметами заметено кущі.
Мине холодна ніч, і сонце на світанку повернеться назад. Ще один такий день- і вода здійме ту кригу вгору. Тут витає слава безіменна і співає жайвором душа.