Перегрупувавши слова, запишіть прислів'я. Підкресліть прийменники.няньок, без, семи, у, дитина, носа. тесля, швець, чобіт, воріт, а, без, без. хочеш, лізти, рибу, їсти, треба, воду, в.вскач, гори, а, на, з, плач, гору, хоч.рубають, до, летять, дрова, тріски, в, села, лісі, а.​

ответ:У семи няньок,дитина без носа

Объяснение:

ответ:у(пр) семи няньок,дитина без(пр) носа. Швець без(пр) чобіт, а тесля без(пр) воріт. Хочеш рибу їсти-треба в(пр) воду лізти. З(пр) гори вскач, а на(пр) гору хоч плач. В(пр) лісі дрова рубають, а до(пр) села тріски летять

Объяснение:

Морфологічний розбір слова – це, коли слово розбирається як частина мови, за своїми морфологічними та синтаксичними ознаками:

Морфологічний розбір слова «СПОКІЙНО»:
 1.      Частина мови – прислівник, означає ознаку дії, відповідає на питання «Як? Яким чином?» Загальне значення: ознака дії, ознака нешвидкої дії чи руху
2.      Морфологічні ознаки:
-         Граматичне значення - незмінна частина мови;
-         Розряд за значенням дії;
3.      Синтаксичні ознаки (яким членом речення є?): в реченні виконує роль обставини (треба відштовхуватися від контексту речення)

Морфологічний розбір слова «ШВИДКО»
1.     Частина мови – прислівник, означає ознаку дії, відповідає на питання «Як?» Загальне значення: ознака дії, швидкого руху
 2.      Морфологічні ознаки:
-         Граматичне значення - незмінна частина мови;
 -         Розряд за значенням дії;
3.      Синтаксичні ознаки (яким членом речення є?): в реченні виконує роль обставини (треба відштовхуватися від контексту речення)

   «Твір на тему “Моє рідне село”

Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Василівкою, на честь хлібороба Василя, який першим поставив тут хату.

Той Василь дуже вдало вибрав місце для оселі. Опис місцевості села я почну з опису річки. Вона тиха, заросла комишем. Річка протікає відразу а околицею нашого села. Там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.

А далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. Весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. Зі степом стикаються рівні зелені поля. Тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі.

На схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. Він має штучне походження. Його вирили десь сімдесят років тому. Саме сюди селяни ходят рибалити та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби.

Ще на річці водяться видри, білі чаплі, навіть хижі ласки. В степу можна зненацька наполохати зайця або ховрашка. А одного разу, коли зима була холодна, люди бачили просто за околицею села старого сірого вовка.

Але наше село цивілізоване. В ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . Наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “Жабівкою”. У нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. Ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. До нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день.

Більшість селян живе у садибах. Вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. Проте біля сільради є кілька двоповерхових будинків з квартирами.

Коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. А потім повернуся до рідного села, бо мені до вподоби жити серед природи.