1. Не відволікайся! На уроці, особливо коли йде пояснення нового матеріалу, треба вести себе тихо і спокійно: не розмовляти і не відволікатися на сторонні речі. Якіцо вам щось не зрозуміло або просто не розчули, піднявши руку, зверніться до вчителя.
2. Поважайте вчителя та інших учнів! Бажаючи відповісти або вийти, обов'язково
руку. Звертаючись до когось, використовуйте ввічливі слова. Не перебивайте, коли хтось відповідає і не вигукуйте.
3. Дотримуйтесь правил техніки безпеки. По кожній дисципліні вони свої, але основним для всіх є бути уважними при роботі з небезпечними предметами, біля вікон і дверей.
4. Порядок на столі. Не допускайте безладу і наявності предметів, непотрібних для даного уроку (підручників, книг, іграшок та ін), які будуть вас відволікати від процесу навчання.
5. Не запізнюйтесь! Запізнення на урок, навіть з поважної причини, відверне і вчителя та учнів. Але якщо все-таки сталося: постукайте, вибачтеся і як можна швидше і тихіше сядьте на своє місце.
6. Вимикайте телефон. Категорично заборонено користуватися мобільним телефоном під час уроку, щоб не відбулося неприємностей, краще перед початком занять його вимкнути.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Я ознайомилась з картиною"Нічна подорож" відомого українського художника вірменського походження І.К.Айвазовського, який велику частину свого життя прожив та працював в місті Феодосія, в Криму. На картині зображено корабель, який плаває біля морського гірського узбережжя. Море вкрите невеликими хвилями, а небо в цей час похмуре та сіре. Від корабля у напрямку берегу пливе невеличкий човен з людьми. Мені дуже сподобалася ця картина. Художник дуже гарно зобразив морський пейзаж та красу морської природи. Дивлячись на картину ти відчуваєш всю велич та спокій моря та виникає бажання побувати в такому місці.
Я был во дворе, когда вдруг подул сильный ветер. Небо на горизонте потемнело, и стало ясно: приближается гроза. Интересно было наблюдать, как небо превратилось в поле битвы, где навстречу друг другу сходятся две враждующие армии.
Туча надвигалась и закрыла собой солнце. Теплый ветер сменился холодным и окреп. Вдали стали слышны раскаты грома. Мы быстро спрятали все вещи, которые могли намокнуть под дождем, и сами скрылись в ставшем таким уютном домике.
Атака весенней грозы началась с дождя. Крупные капли оставляли черные точки на асфальте перед домом. Дождь набирал силу, как будто подпитываясь вспышками молнии и раскатами грома. Яркий свет молний на доли секунды освещал все вокруг, слепя глаза, как назойливый фотограф.
Из-за внезапности налетевший грозы можно было её испугаться, но первый шокирующий эффект быстро сменился неудержимой радостью, меня будто переполнила неукротимая энергия стихии. Захотелось узнать, как быстро намокнет на мне одежда, если я выбегу прямо сейчас под дождь. Я думаю, это было бы незабываемо, но вряд ли понравилось бы моей маме.
Дождь стал стихать так же внезапно, как и начался. И быстро сошел не нет, не превратился в мерзкий моросящий дождь, как бывает осенью, а просто исчез, как будто невидимая и могущественная рука уверенным движением перекрыла небесный кран.
Туча вместе с грозой отправилась дальше. Были слышны раскаты грома, но уже где-то вдалеке, не у нас. А над нами снова засветило солнышко, пытаясь подсушить большие лужи, оставшиеся после дождя. День продолжался.