НАДО. Кому(коми) треба поставити в кожному реченні, ОКРІМ А Колос викупаний сонцем вклоняється мені. Б На стернях прислухаючись до перелітніх птахів непокоїлися гуси. В Забіг із степу гай у передмістя в облогу взяв чиєсь старе обійстя. Г Висипала на вулицю дітвора й збудила тишу криком та дзвінким сміхом.

Висипала на вулицю дітвора й збудила тишу криком та дзвінким сміхом.

Объяснение:

1) Колос викупаний сонцем, вклоняється мені.

2)На стернях прислухаючись до перелітніх птахів, непокоїлися гуси.

3)Забіг із степу, гай у передмістя в облогу взяв чиєсь старе обійстя.

Відповідь:

1) Препоганющий  характер (від прикметників з суфіксами й префіксами, які вказують на міру ознаки в предметі, ступені порівняння не утворюються)

2) Ленін і тепер живіший за всіх живих (реальний лозунг радянських часів) (від прикметників, які означають остаточну ознаку, ступені порівняння не утворюються)

3) Найнауковіший підхід при виконанні роботи застосував ... ( від відносних прикметників ступені порівняння не утворюються)

4)Українськішого за мене важко знайти (---//--//--//---)

5) А погляд у нього ще вовчіший, ніж у самого вовка (від присвійних прикметників ступені порівняння не утворюються)

Пояснення:

класнюча у вас учителька!

читель-наставник Михайлова О.I.

Просмотр содержимого документа

«ЛИСТ ДО КАТЕРИНИ (за поемою «Катерина»Т.Г.Шевченка)»

ЛИСТ ДО КАТЕРИНИ (за поемою «Катерина» Т.Г.Шевченка).-

ЛИСТ ДО КАТЕРИНИ (за поемою «Катерина»Т.Г.Шевченка)

Добрий вечір, Катерино! Відвернулись всі сусіди,

Пише учениця. Мати з батьком теж,

Де покинула ти сина? Вечорами ти виходиш і себе

Чи мені це сниться? клянеш.

Не послухала ти тата, Ти зламала собі долю

Народила сина, І ганьби набралась.

Не послухалась ти неньки- Що ж тепер? Іти до ставу

Без батька дитина. Сорому позбутись?

Що ти, люба, народила? Залишив тебе коханий

Без москаля ж згинеш. напризволяще.

Долю сина погубила… А ти мріяла про краще?

Як дитя тепер – покинеш? Отака у москалів любов,

Ти, дурненька, так кохала, По ній тече дівоча кров…

Пана все бажала… Навіщо своє життя зламала

Не приїде твій москалик, І всьому край поклала?

Він забув про намір. «Кохайтеся, чорнобриві,

Не приїде твій бажаний, Та не з москалями.

Бо він насміхався. Бо москалі – чужі люди,

Ти кохала його сильно, Роблять лихо з вами.»

А він усміхався.

Виглядала його пильно-

Він з тобою грався…

Объяснение:

з великою повагою та великою шаною ваш ( Т.Шевченко)