Продовження речення нейсмишни у прочитаних розділах мене​

пгквккеогрппн6ераппрр

Школяреві Вітьку сниться аварія, що сталася в дитинстві, через яку він боїться висоти. Прокинувшись, він вирушає з другом Вовчиком у гори, щоб гати сонячне затемнення. Тим часом у минулому шаман половецької орди просить духів привести того, хто дасть велику силу хану Андаку, щоб підкорити Русь і весь світ. Коли школярі перетинають підвісний міст, Вітько лякається і, осоромлений, тікає. Вовчик розшукує і знаходить його, але в цей час стається затемнення і землетрус. Вовчик зависає на краю урвища, Вітько не може подолати страх висоти, щоб до другові, і в цю мить у скелі позад нього відкривається портал, що переносить його в минуле

Час минає. Секунда за секундаю ми старішаємо. Час нас віділля від трипільського гончара, що робить добру справу. Час минає, скрізь пальці роботящої людини, історія плине і ми не замислюємось яке життя коротке.Людина не замислюэться, що для неї гроші це б нормального прожиття. А дріб’язкові сварки і щоддене сидіння перед інтернетом — марнування і не цінування власного життя. А роблячи добрі справи,завжди пам’ятай про те що, саме ми творимо своє щастя наших дітей та внуків.

Народ говорить: що цінування власного життя це і є головний скарб в пам’яті людини. Старі люди більш розуміють всі барви життя, оскільки вони розуміють,що вони своє життя прожили.

Все в житті нам дається тільки раз: народження, дитинство, молодість і як не прикро старість. Читаючи хороші, мудрі, старі книги ми завжди розуміємо цінність життя взагалі. Потрібно прислухатись да старих людей вони завжди цінують моменти свого життя.

Завжди пам’ятайте своїх батьків цінуйте їх адже вони цінують вас, і надіються, що ви також це будете робити. Це і є головна ціль прожити своє життя не марнуючи його, а прожити з високо піднятою головою все життя, і не втратити жодної хвилини