Розповідь, висловлювання про ліс 5-6речень

ліс шумить зеленим віттям. в оксамитовому вбранні стоять дерева. голосно виспівують птихи, перелітаючи з гілки на гілку. а солов'ї заливаються від захвату. пахне свіжістю, а ще суницями. цікаве життя  літнього лісу!

Дмитро «байда» іванович вишневецький  — українсько-литовський  магнат  на  волині,  князь  гербу  корибут  з династії  гедиміновичів. козацький ватажок, гетьман. дмитро вишневецький народився в 1517 році в місті  вишнівці. у1548 -1549 роках під головуванням бернарда претвича, вишневецький брав участь у походах на очаків — форпост османської імперії. на початку 50-х pp. xvi ст. він уже був черкаським та канівським старостою й організував відсіч турецьким нападникам. у 1554—1555 p. за наказом д. вишневецького на острові мала хортиця нижче порогів було збудовано земляне укріплення (січ), яке стало своєрідною базою для здійснення походів на крим. опираючись на козаків, д. вишневецький захопив іслам-кермен і вивіз звідти гармати. потім, витримавши в 1557 p. у хортицькій фортеці 24-денну облогу військ девлет-гірея, напав на палац самого кримського хана. восени 1557 р. д. вишневецький прибув до черкас. дещо пізніше прийняв підданство московського царя івана грозного, за службу в якого отримав земельні володіння поблизу москви. у 1558 р. брав участь у поході російських військ на чолі з воєводою ржевським на кримське ханство, дійшов з ними до перекопа. у 1559—1560 pp. тричі очолював війська, які вирушали на азов. проте іван грозний, втягнений у лівонську війну, відмовився від підтримки вишневецького. у 1561 р. д. вишневецький повернувся до черкас і продовжив боротьбу проти кримських татар. однієї звістки про повернення в українські землі відомого полководця було достатньо, щоб у восьми турецьких бейлісах було проведено масову мобілізацію. д. вишневецького було проголошено »найбільшим ворогом блискучої порти». під час авантюрного походу 1563 р. у молдавські землі, де тривала боротьба за княжий стіл у валахії, д. вишневецький зазнав поразки і потрапив у полон до турків. того ж року його було страчено у стамбулі. його повісили за ребро на гак фортечного муру в галаті – одного зі стамбульських кварталів. князь страждав три дні, зазнаючи інших тортур – йому ві руку й ногу. при цьому він проклинав магометанську віру. не витримавши цих проклять, турки вбили мужнього воїна стрілою.

ідучи сьогодні вулицею, я звернув (ла) увагу на прекрасний будинок. він так захопив мою увагу, що на якусь хвилину мені аж переходило подих. старовинині колони, незвичайні залізні підвіси - все це чудово гармонує з тематикою минулого часу. стоячи там, я уявляв (ла) собі, як з цієї величної пам'ятки архітектури виходить князь зі своєю княгинею. а позаду них ідуть слуги. та на вулиці їх вже чекає карета, а кучер люб'язно відкриває їм двері. на мить здалося, що цей будинок описували у казці "попелюшка".

я вважаю, що пам'яткидаєш архітектури необхідно берегти та реставрувати. тому, що це наша історія та невмируща пам'ять нашого народу.