Укажіть речення у якому зворотний займенник себе вжито у родовому відмінку а)хлопець трянує сам себеб)вона дивиться на себе в дзеркало в)готуй себе до самостійної роботи г)мама купила ці ліки для себе​

В данном вопросе нам нужно разобрать слова по их строению. Для начала, давайте вспомним, что русский и украинский языки относятся к разным языковым семьям и имеют некоторые отличия в строении слов.

В украинском языке существуют суффиксы и окончания, которые помогают образовывать разные формы слова. Эти части слова дополняют основу и меняют ее значение или грамматическую категорию.

1. Голубами:

Слово "голубами" состоит из основы "голуб" и суффикса "-ами". Суффикс "-ами" вписывается в основу и указывает на множественное число прилагательного "голубий". Таким образом, слово "голубами" означает "голубые" или "синие" в множественном числе.

2. Голубів:

Слово "голубів" состоит из основы "голуб" и окончания "-ів". Окончание "-ів" указывает на родительный падеж множественного числа существительного "голуб". Таким образом, слово "голубів" означает "голубей" в родительном падеже множественного числа.

3. Лісовими:

Слово "лісовими" состоит из основы "ліс" и суффикса "-ови-" и окончания "-ми". Суффикс "-ови-" вписывается в основу и указывает на множественное число существительного. Окончание "-ми" указывает на множественное число прилагательного. Таким образом, слово "лісовими" означает "лесные" в множественном числе.

4. Лісництвом:

Слово "лісництвом" состоит из основы "лісництв" и окончания "-ом". Окончание "-ом" указывает на творительный падеж существительного "лісництво". Таким образом, слово "лісництвом" означает "лесничество" в творительном падеже.

5. Зернистий:

Слово "зернистий" состоит из основы "зернист" и суффикса "-ий". Суффикс "-ий" вписывается в основу и указывает на прилагательное в мужском роде и именительном падеже. Таким образом, слово "зернистий" означает "зернистый".

6. Зернятко:

Слово "зернятко" состоит из основы "зернят" и окончания "-ко". Окончание "-ко" является уменьшительно-ласкательным окончанием для существительных. Таким образом, слово "зернятко" означает "зернышко" или "маленькое зерно".

Надеюсь, это разъяснение помогло вам лучше понять строение данных слов и их значения. Если у вас остались вопросы, не стесняйтесь задавать!

Тема 1: Складне речення із сурядним і підрядним зв'язком.

Щоб скласти речення з вказаною схемою, спочатку потрібно розібратися в тому, що таке сурядний і підрядний зв'язок. Сурядний зв'язок використовується, коли дві або більше простих речення можуть існувати самостійно, а підрядний зв'язок пов'язує головне речення з підрядним і залежить від нього.

Для теми 1 виберемо такі слова-сурядники: і, але, а, проте, однак, та із слова-підрядника: що, який, коли, якщо, же.

Приклад складного речення із сурядним і підрядним зв'язком:
1. Мама готувала обід (головне речення), а тато годував маленьку сестричку (сурядне речення).
Ми об'єднуємо ці два речення сурядним зв'язком "а", оскільки вони є такими самостійними і не залежать одне від одного.

2. Я починаю вчитися (головне речення), коли приходжу додому зі школи (підрядне речення).
Ми об'єднуємо ці два речення підрядним зв'язком "коли", оскільки друге речення залежить від першого і вказує на умову, яка повинна бути виконана, щоб я почав вчитися.

Тема 2: Складні речення із сполучниковим і безсполучниковим зв'язком.

Для цієї теми також потрібно розуміти, що таке сполучниковий і безсполучниковий зв'язок. Сполучниковий зв'язок використовується, коли дві частини речення залежать одна від одної і об'єднуються сполучником. Безсполучниковий зв'язок використовується, коли речення залежить від другого, але не має сполучника.

Для теми 2 виберемо такі сполучники: що, який, коли, якщо, же, і слово безсполучникового зв'язку: без.

Приклад складного речення із сполучниковим і безсполучниковим зв'язком:
1. Вона сказала, що забуде про це (сполучниковий зв'язок).
Ми об'єднуємо дві частини речення сполучником "що", оскільки друга частина речення залежить від першої і передає її зміст.

2. Я ходжу до бібліотеки (безсполучниковий зв'язок), щоб почитати цікаві книжки.
Речення "Я ходжу до бібліотеки" не має сполучника, проте воно залежить від другого речення, яке пояснює ціль мого візиту до бібліотеки.