Виділений відокремлений член с обставиною в реченні А Він лежав лицем неба і дивився на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшениці. Б Славутич-ріка тече з давнини нашої. В Там, під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковім вінку. Г Ти живеш у Києві — прекрасному й чарівному місті.

Ти может больше балов даш? Лан вот:

Наверное, у каждого из нас есть любимое занятие. Кому-то нравится вышивать или готовить вкусные блюда. Ребята, как правило, любят мастерить. Мне особенно приятно рисовать.

Я люблю создавать разнообразные картинки. Особенно мне нравятся вечерние пейзажи, ведь природа сильная неповторимая и богатая.

Тихими безветренными по вечерам через окно вглядываюсь вдаль и очарованный таинственностью раскидистых деревьев, которые растут в саду. Погружаюсь в сказочную мгновение. Тогда беру кисточку, сажусь на подоконник и переношу на бумагу вечернюю красоту. Самое сложное рисовать человеческие фигуры. Легкий отблеск лунного света всегда по-разному освещает произведение. Поэтому каждый раз пейзаж получается совсем другим.

Советую брать другим в руку кисточку или карандаш, чтобы переносить естественную красоту маленький художественное произведение. Он улучшает настроение и приносит радость.

Це такі складнопідрядні речення,

у яких дві або більше підрядних час­

тини залежать від одного й того само­

го слова головного речення або від го­

ловного речення в цілому й відповіда­

ють на те саме питання.

Підрядні частини в таких конс­

трукціях, як правило, приєднуються

до головної за до однакових

сполучників чи сполучних слів:

Хотіла б я піснею стати

У цю хвилину сумну ,

__ 2

Щоб вільно по світу літати ,

з

Щоб вітер розносив луну .

Леся Українка.

Або:

з якою метою?» \ ^якою метою?

У таких реченнях підрядні пре­

дикативні частини є реченнями од­

ного виду (або всі означальні, або

всі підрядні часу, причини, умови

тощо).

У наведеному прикладі підрядні

речення пояснюють головне в ціло­

му, відповідають на питання з якою

метою?, приєднуються до неї сполуч­

ником щоб, між собою співвідносять­

ся, як однорідні члени речення.

Саме тому такі підрядні речення

можуть поєднуватися м іж собою

сполучниками сурядності чи безспо­

лучниково:

Хіба не вірите1, що скоро день

засвітить2,

Що сонце наше вже з-за обрію

встає3,

Що хід його спинить ніщо не

зможе в світі

І цвіту нашого ніщо вже

не уб’є?!5

Олександр Олесь.

414

Граматика: морфологія, синтаксис

Схема речення:

У реченні чотири підрядні одно­

рідні предикативні частини, але в ос­

танній сполучник що опущений. Це

речення поєднується з попереднім за

до сурядного єднального

сполучника і. За правилом, перед

одиничним єднальним сполучником,

який поєднує дві підрядні частини,

кому не ставимо.

Сполучник підрядності чи сполуч­

не слово може зберігатися, повто­

рюючись перед кожною підрядною

частиною:

Пишіть листи і надсилайте

вчасно\

Коли їх ждуть далекі адресати2,

Коли є час3, коли немає часу4

І коли навіть ні про що писати5.

Л. Костенко.

Схема цього речення:

за якої имови?

коли (=-), коли (=-), коли (=) і коли (=).

умови умови умови умови

Або:

Зв’язок між підрядними речення­

ми в таких конструкціях може бути й

безсполучниковим:

Тепер я бігаю в поле й годинами

слухаю1, як в небі співають хори2,

грають цілі оркестри3 (М. Коцю­

бинський).

Схема речення:

що?

[~ = и = ], (як = -),( = — ).

з’ясув. з’ясув.

Або:

Ш Ш

Іноді однорідні підрядні частини

приєднуються за до різних

сполучників чи сполучних слів, але

при цьому підрядні речення залиша­

ються однотипними:

1 2

Не знаю я , що буде після нас ,

В які природа убереться шати3.

Л. Костенко.

У цьому реченні дві підрядні час­

тини пояснюють у головному реченні

присудок, відповідають на питання

чого? (є підрядними з’ясувальними) і

приєднуються сполучними словами

що, в які.

Объяснение: