Поставьте питання до кожного з дієслив . Які це форми дієслова.Козаки, сполохані ворогами, ще не спали, а сиділи купамиБогун, почувши біля одного вогнища бандуру, на-ауди туди. Козаки трохи розступилися й дали місце полв-никові та його товаришам.Старий кобзар співав про Перебийноса , який переміг велику силу ляхів. І як тільки дума скінчилася , козаки , схвильовані піснею, почали розповідати те, чому самі були свідками. (За А. Кащен-комполков-II. Спишіть перший абзац тексту, підкресліть особові дієслова. Визначте їхній часта число.163 ​

                                                         Дощик

  Осінній дощ буває холодним,похмурим,злим.Людям він здається довгим,холодним.Але воно так і є,а закоханим цей дощ дуже важлвий.Так повірте мені цей дощ комусь буває не байдужим.Ми киваємо на його холодність,а він тим часом комусь зігріває сердця і душі.А взагалі літній дощ схожий на осінній.Вони можуть бути дуже навіть міливі та взаємодовнюючі.Захоче літній дощ-піде восени,а осінній дощ-влітку.Ми ж радіємо всьому,що є на цій планеті і,в томі чіслі,будь - якому дощу

У землянці, де зібралось приблизно 30 чоловік Іван Добробут питає капітіна Петра Колодуба про його "внутрішній секрет". Петро відповідає, що його змінив відступ через Десну, коли він познайомився зі старими дідами – рибаками.

Вони відступали вже декілька днів і були останніми хто мав перейти через Десну. Переправити їх мали два діди-рибалки Савко і Платон. Всю дорогу діди між собою обговорювали відступаючих, що вони мали нову форму та не були справжніми солдатами, адже відступали. Діди казали, що справжні солдати мають захищати свій край і людей, а не тікати від смерті, так як кому судилося померти, то смерть його кругом наздожене.

На заперечення Троянди Платон відказав йому, що в того мала душа, якщо страх більший ніж ненависть до ворога. Дід Платон на прощання сказав Колодубу, що не тими вони сповнені емоціями, що в них має бути не жаль та скорбота, а ненависть до ворога і презирство до смерті, адже перемагають горді, а не жалісливі.

Саме ці слова змінили Петра і зробили тим, ким він зараз став. Тепер у Петра є тільки бажання після війни побачили діда Платона, та Іван Добробут сказав, що цьому вже не бути. Коли всі відступаючі пішли, німці сказали перевести їх також через Десну, і коли вони вже були посеред річки, діди попросили один у одного пробачення і втопили німців, себе і човни. Вижив лиши один Іван Добробут – він був онуком діда Савки. Петро, а з ним і інші солдати встали, преклонили коліна і мовили: "Готові на будь-який огонь!".
Оціни будь ласка