Іменник "плавання" має форму однини чи множини?Тільки точно, будь ласка)​

Іменник планування має форму однини

підписатися. Вам не важно, а мені приємно)

Однина

Объяснение:

Точно

Пам’ятник українському гетьману Богдану Хмельницькому прикрашає Софіївську площу з 1888 року. Його відкриття було приурочене до святкування 900-річчя хрещення Русі. Насправді, вперше з ідеєю увіковічнення пам’яті гетьмана ще в 40-х роках виступив історик М. Костомаров, ще через десяток років її повторив В. Максимович і лише в 1860 році Петербург погодив встановлення монументу, але це був тільки початок його багатостраждальної історії.

Цілих 9 років скульптору Микешину знадобилося, щоб створити макет майбутнього пам’ятника. Однак через те, що його визнали занадто полонофобським і шовіністичним, проект пройшов ще кілька редагувань і врешті остаточно був затверджений лише у 1876 році. Тоді постала інша проблема — відсутність фінансування від влади. Кошти збирали по всій імперії. У результаті у 1879 році пам’ятник відлили з переплавленого металобрухту, який пожертвувало Морське відомство, і через рік привезли до Києва. Однак грошей для постаменту уже не вистачило і скульптура 8 років пролежала у дворі поліцейської управи. Місцеві про це жартували, що «Не встиг Богдан в'їхати до міста, а його вже заарештували».

Зрештою, у 1888 році знайшли граніт для постаменту (залишився після зведення Ланцюгового мосту). Спочатку монумент хотіли встановити на Бесарабській площі, але потім передумали на користь Софіївської. І одразу постало нове питання: як розмістити пам’ятник, щоб кінь не був повернутий хвостом до жодного з соборів і до урядових споруд. У результаті скульптуру Хмельницького встановили так, що він рукою з булавою показує на північний-схід, тобто напрямок, якому мав слідувати народ, що зустрічав гетьмана тут, на Софіївській площі, у 1848 році після перемоги над поляками у битві під Пилявцями.

Объяснение:

Выбери себе отсюда предложение которые нужно

Він відразу запалився бажанням вилити хоч раз перед живою, чужою людиною свою душу (Степан Васильченко)

А мені так і кортить розпитати про Марію, так і крутиться на язиці ймення її, та ніяково розпитувати (Михайло Коцюбинський)

З перших же днів закохався в неї, як сам признався собі, по самі вуха (Андрій Головко).

Говорилося багато промов, запальних, щирих і довгих… І кінець кінцем прийшли до того самого розбитого, кілька разів латаного корита і коаліції. (В. Винниченко, Відродження нації)

Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі. (О. Іваненко, Тарасові шляхи)

Сотки, тисячі нещасних попадалися до рук козакам й мусили випити гірку до краю. (М. Коцюбинський, Дорогою ціною)

Розв’язка, видно, настане все ж не сьогодні, пізніше — ще ж не до дна випита чаша. (М. Олійник, Одержима)

Таким не заздрю, — сказав Богдан. — Оце вони й є ті, що «народжені повзати».(О. Гончар, Людина і зброя)

Сиділи, руки поскладавши,
Для них все празники були.
Сидіти, склавши руки  (І.Котляревський, Енеїда)

Заїде до Дідони в гості
І буде там бенкетовать;
Полюбиться її він мосці
І буде бісики пускать.  (І.Котляревський, Енеїда)