Поширене означення треба відокремити в реченні я цілком задоволений життям. земля заметена сліпучо-білим снігом. це сліво сказано до речі. мріє річка повита туманом​

Ще з дитинства мої близькі прищепили мені любов до живопису. І ось я, уже в своєму віці, досі пам'ятаю як ходив по галереям й усіляким виставам. І завжди мені подобалась творчвсть Івана Костянтиновича Айвазовського. 
 Нещодавно я побачив картину, що має дуже символічну назву "Очерет на Дніпрі поблизу Олешок". Я вважаю, що саме ця алегоричність і стала провідною в картині і назві зокрема, бо даний пейзаж художник бачив насправді, подорожуючи Україною (Олешки - це мальовниче містечко в Херсонській області)
 На мою думку, найбільш приваблює читача саме захід сонця; повітря, ріка, очерет пронизані його променями, що за звичною манерою автора передані в яскравих і гарячих тонах. 

                                                               Бабусині руки
Я з бабусею своєю
Дружу давно-давно.
І ми, - скажу вам, - з нею
В усьому заодно.
Така моя бабуся –
Найкраща у житті.
А руки ж у бабусі –
Ну просто золоті!
Вони що хочеш вміють,
Скрізь роблять чудеса:
То місять щось, то миють,
Подивишся – краса!
Так товсто мажуть пінку.
Так щедро сиплять мак.
Працюють без спочинку,
А пестять ніжно так.
І в хаті, і на дворі
Пороблять все як слід.
То чистять щось в коморі,
То варять нам обід.
Як смеркне – тіні дивні
Сплітають на стіні:
Казки такі чарівні
Розказують мені.
А там нічник засвітять,
Онучка щоб міцніш спала.
Мабуть, немає в світі
Таких хороших рук!
Лев Квітко