до ть зробить синтаксичний розбір речення. І защемило серце, як перед лихом щемить.

Cинтаксичний розбір речення

Члени речення (підкреслити відповідно)

І(О)  защемило(═)  серце, як(О)  перед лихом(_._)  щемить(═).

Частини мови (надписати відповідно)

І(спол.)  защемило(дієсл.)  серце(ім.), як(спол.)  перед(прийм.)  лихом(ім.)  щемить(дієсл.).

Схема:

 І [ ═ —], (як ═ ).

Характеристика:  

Складнопідрядне, розповідне, неокличне;

1-е просте, головне, двоскладне, непоширене, повне, неускладнене;

2-е просте, підрядне порівняльне, двоскладне, поширене, неповне (опущений підмет «серце»), неускладнене.

-привіт! як твої справи? радий тебе бачити.
-привіт ! у мене все гаразд.
-що ти будеш купувати?
 -я завжди купую газету з телепрограмою та свій улюблений журнал
-а який твій улюблений журнал?
-це gameplay
-А про що він?
-У ньому розповідається про новини комп'ютерних ігор та новинки відеокарт.
-мене також це цікавить.скільки він коштує?
-У порівнянні з іншими журналама про комп'ютер він коштує недорого.
-добре. Я також придбаю цей журнал
-ти не ш, що купив саме цей журнал. він дуже цікавий і корисний.
-дякую! до побачення .
-до зустрічі 

Мова теж створена людиною для потреб спілкування і для утворення в пам’яті людства банку даних колективного досвіду у пізнанні світу. Та зрештою й сама людина є продуктом своєї діяльності, адже як справедливо зазначав Ф.Енгельс, “спочатку праця; а потім і разом з нею членоподільна мова стали двома найголовнішими стимулами, під впливом яких мозок мавпи поступово перетворився в людський мозок. Оскільки в основі культури лежить спільне прагнення людства до перетворення навколишнього середовища в сферу життєдіяльності, у засіб розвитку людського суспільства, то слід визнати, що немає і не може бути природної мови, первинною функцією якої не було б обслуговування процесу творення культури. Отже, мова – один з видів культури, покликаний разом із працею творити всі інші види культури. Більше того, мова є не тільки засобом творення культури, але й, що треба підкреслити, одним із її складових компонентів. На думку Є.М.Верещагіна і В.Г.Костомарова, “національна мова входить у поняття національної, бо природні умови, географічне положення, рівень і спеціалізація народного господарства, тенденція суспільної думки, науки, мистецтва – всі великі й малі особливості життя народу знаходять відбиття у мові цього народу”.