Підкреслити граматичну основу? 1. Весела пора. 2. І дим батьківщини солодкий.

1.що? пора яка? весела

2.що? дим батьківщини складений ім. який? солодкий.

Граматична основа - це підмет і присудок. Подані речення - односкладні, тобто мають або тільки підмет, або присудок.

1. Весела пора. (Гр.основа - іменник "пора" виступає підметом, підкреслюєтьсяоднією рискою).

2. І дим батьківщини солодкий. (Гр. основа - іменник "дим" виступає підметом, підкреслюєтьсяоднією рискою).

Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. З собою обов’язково беру фотокамеру. Сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь на прогулянку.
Напровесні під час відлиги з’являються першоцвіти. Я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. На невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки – це проліски. Розквітла перша квітка весни. Два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. Вона повільно колихається від найменшого подиху вітру. Ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. Серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і тичинками. А ось праворуч, їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. Добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. Я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро: зверху, знизу, збоку. М’яко ступаючи по сніжку швидко повертаюсь назад додому, залишаючи загадковий ліс.

Усе Писання богом надхнене, і корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності, щоб звершений був Божий чоловік, до всякого доброго діла готова.
(2Тим. 3:16,17)

Слова мудрих - як голки і як вбиті цвяхи, і укладачі їх - від єдиного пастиря.
А що зверх цього, сину мій, того бережись: складати багато книжок - кінця не буде, і багато читати - утомливо для тіла.
Вислухаємо сутність всього: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо в цьому все для людини; бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе.
(Екл. 12:11-14)