Ускладнене відокремленою уточнювальною прикладкою речення 1.Сухобрусові дочки , Марта й Степанида, були малими гарні дівчатка:кароокі, чорняві, круглолиці, з ямочками на щоках.2.Перкляканий, за снігом, без шапки мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові.3.Та не однаково мені , як Україну злії люди присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять.4.Окрім гри на сопільці, Хома Провора дуже любив і пісні.5.Поза містом лежали Кримські гори, вкриті лісом.​

ответ:1.Сухобрусові дочки ,Марта й Степанида,були малими гарні дівчатка:кароокі,чорняві,круглолиці,з ямочками на щоках.

Объяснение: Бо відокремлені прикладки записуються в реченні після самого іменника,який відноситься до неї ( в цьому випадку це ці дівчинки + в реченні відокремлено двокрапкою).

1) Звільнення України від німецько-фашистських загарбників почалося наприкінці грудня 1942 р.
Першими на землю України вступили війська 1-ї гвардійської армії генерала В. Кузнєцова, що 18 грудня 1942 р. вибили окупантів із с. Півневка Миловського району на Луганщині. У цей же день від ворога був звільнений ще ряд населених пунктів України.
Жорстокі бої розгорнулися за перший районний центр на українській землі - Милово. Успішний наступ радянських військ на сході України продовжувався до лютого 1943 р. і закінчився звільненням Харкова. Але 19 лютого 1943 р. ворожі війська, використовуючи помилки радянського командування, почали могутній контрнаступ. Північно-східні райони Донбасу і м. Харків були втрачені. Однак стратегічна ініціатива залишалася на стороні Червоної армії. Після перемоги в Курській битві війська Степового фронту 23 серпня 1943 р. цілком звільнили м. Харків. Цей успіх дозволив радянській Ставці розробити оперативний план звільнення Лівобережжя.

Всім відомо, що люди віражають свої думки за до слів, які комбінуються за певними правилами, тобто мови. Логічно, що чим складніші думки, тим багатшими повинні бути засоби їх вираження. Тобто тільки багата мова до людині виразити найтонкіші відтінки смислу. І навпаки, якщо люди не мають уяви про якесь поняття, то у їхній мові не існує слова, щоб його назвати. 

Іноді слова не існує, бо поняття, яке позначає це слово, не існує або не є важливим для якогось народу. Наприклад, у народів, що живуть далеко на Півночі, за Полярним Колом, є десятки слів та виразів для описання коліру снігу, напряму та швидкості вітру, тощо. Воно й не дивно: від здатності передбачити погоду сторіччами залежило життя цих народів. А ось у більшості народів Африки взагалі немає слова, щоб позначити сніг. Є й племена, у мові яких тільки три числівника: "один", "два" та "багато"...

Тому мову можно вважати дзеркалом самосвідомості народу. Чим багатша мова лексичними одиницями, тим краще носій цієї мови може виразити свої думки. Але для цього треба знати свою рідну мову у тонкощах. Тому рідну мову треба старанно вивчати.