На мою думку, щоб вижити, людина зобов’язана навчитися перебувати в злагоді з природою.
По-перше, вона сама є часточкою природи, тобто її існування залежить і від навколишнього середовища, і від екології планети в цілому. Яскравим прикладом своєрідного художнього осмислення думки про те, що можна жити в гармонії з природою й не шкодити їй, є твір Даніеля Дефо «Робінзон Крузо». Автор описує побут і діяльність людини, яка випадково потрапила на безлюдний острів. Здавалося б, вижити немає шансів, проте головний герой пристосувався до свого нового середовища й, використавши можливості довкілля та здобутки цивілізації, зумів забезпечити для себе порівняно високий рівень життя.
По-друге, розробляючи щоразу нові й нові технології, людина лише ціною власних помилок, а іноді навіть глобальних катастроф, навчається передбачати наслідки впровадження власних винаходів, тобто поступово розуміє необхідність розвитку екологічної свідомості.
Прикладів цього є чимало й у сучасному житті, і в історії. Ідеться насамперед про те, що життя можливе без деяких винаходів, що їх можна використовувати на благо природи, що впроваджувати їх варто лише тоді, коли створено необхідну систему захисту від згубного впливу їх на довкілля. Так, російський учений Ігор Курчатов, один із розробників атомної бомби, усвідомивши наслідки свого винаходу, став боротися за використання атомної енергії для мирних цілей. Але мені не відомі, на жаль, випадки, коли вчені відмовлялися від своїх винаходів задля збереження довкілля.
Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що природа може існувати без людини, а людина без природи — ні. Саме тому кожен, хто живе на Землі, має прагнути до гармонійного співіснування з довкіллям і зобов’язаний піклуватися про збереження багатств планети.
1.Думки філософа Г. Сковороди про «сродну працю», особливо те що кожна людина має займатися тією справою, до якої вона має потяг і схильність, актуальні дотепер. 2. На відміну від словника, граматика характеризується більшою непроникливістю для чужомовних впливів. 3. Мова, будучи знаряддям соціалізації, бере участь у творенні людини. 4. Освіта України, зокрема на сучас-ному етапі розвитку, виходить на якісно новий щабель. 5. Кожен мовець по-винен виробити звичку свідомо аналізувати свою мову, доводячи її використання до автоматизму. 6. Особливо важливе значення при розмові по телефону, має тон, інтонація, темп мовлення.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
КТО Розставити пропущені розділові знаки (коми або тире), підкреслити відокремлені прикладки. 1. Соняхи щирі огнепоклонники сходу кивають злотоголово (А. Малишко 2. Ксенія мати багато вже начулася синових розповідей (Є. Гуцало). 3. На порозі гість веселий дощ блакитний, весняний (М. Рильський). 4. Вони старі майстри-віртуози були схожі один на одного, наче брати-близнюки... (Є. Гуцало). 5. Всміхнулась йому хліборобові доля – дарує такий запашний коровай! (П. Керанчук). 6. В нього дуже смішне прізвище Замриборщ (М. Стельмах). 7. У горах Брянський як командир зустрівся з новими труднощами (О. Гончар). 8. Лаврін як менший син мав право зостатися в батьковій хаті (І. Нечуй-Левицький). 9. За вікном вагона мерехтіли далекі вогники сіл теплі земні зірки (В. Кобець). 10. Яків Брус на прізвище Ява за тридцять повоєнних літ обіймав навперемінно кілька посад (Г. Тютюнник). 11. У клопотах і турботах непомітно спливло літо вінець хліборобського року (В. Скуратівський). 12. Змовкнув дятел працьовита птиця (В. Ткаченко)
1. Соняхи, щирі огнепоклонники, сходу кивають злотоголово.
2. Ксенія, мати, багато вже начулася синових розповідей.
3. На порозі гість веселий — дощ блакитний, весняний.
4. Вони, старі майстри-віртуози, були схожі один на одного, наче брати-близнюки...
5. Всміхнулась йому, хліборобові, доля – дарує такий запашний коровай!
6. В нього дуже смішне прізвище –Замриборщ.
7. У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами.
8. Лаврін, як менший син, мав право зостатися в батьковій хаті.
9. За вікном вагона мерехтіли далекі вогники сіл – теплі земні зірки.
10. Яків Брус, на прізвище Ява, за тридцять повоєнних літ обіймав навперемінно кілька посад.
11. У клопотах і турботах непомітно спливло літо — вінець хліборобського року.
12. Змовкнув дятел — працьовита птиця.