Із творів художньої літератури виписати 10 речень зі вставними словами (словосполученнями) і реченнями

1. 0рфей, до речі, також був фракієць(Л. Костенко).

2. А завтра ж у мене, зна­єш, важливі справи в місті (П. Жур)

3.Метеором огнистим ударив в дніпровські степи і, здавалось, — вріс (Є. Маланюк).

4.Душа, справді, у мене досі була холодна, бо не світило їй сонце (М. Стельмах). 

5. Шкода, ми втрачає­мо прекрасного солдата (В. Собко)

6.0, правда, знали ми в ту мить, кому сміється ніч і сяє… (Олександр Олесь).

7. Ця пісня в душі моїй, знаю, бринить, на­ че напнута туго струна (Л. Первомайський ).

8..Може, ще раз сонце правди хоч крізь сон побачу… (Т. Шевченко).

9.Буває, часом сліпну од краси (Л. Костенко).

Я не впевнена, що хтось це пам`ятає, але це було. 
Колись, народився зайчик. Він був не єдиним, в своїй сем`ї.
Його полюбляли, й шанували. Ніхто не міг його образити, тому що в нього був братець, який кожен раз захищав малого від других звірів. 
Але колись, зайчик на всіх образився, й втік з дому. 
Біг зайчику, біг, та й зустрів вовка. Він був не огидний, сірий, з м`яким хвостиком. Цей вовк не їв зайчиков, він був добрий. 
Але зайчик так налякався, що побіг закривши очі. 
Та с переляку "БУМЦ!"
- Хто це? - запитав зайчик.
- А ти хто? - хтось спитав теж саме. 
- Я зайчик, а ти? - відповів зляканим голосочком зайчик.
- Мене звати Ася, я білочка. - відповіла Ася.
- А мене звати Ігор, але мене ніхто ніколи не питав, як мене звуть. - без затримки пролунала відповідь. 
- Тоді ж, ми можемо бути друзями, так? - радісний голосочок з нетерпіння заспівував. 
- Егеж, можемо. - з непохітнисттю відвовів новий друг. 
 - Я дуже рада новим знайомим, пішли до мене додому, я тебе на екскурсію за нетерпно лунали слова.
Й пошли вони, на екскурсію. Обійшли весь лісочок, й ще більш познайомились. 
- Відтепер ми друзі. - заспівала Ася.
- Да, ти мій друг. Таких друзів в мене ще не було, ніколи. - ворушивши лапкою відповів Ігор.
- Але на цьому наша історія не закінчиться? - запитала подруга.
- Ні, Асю. Я не хочу, щоб вона кінчиласья, тому ми не будемо її закінчувати. - відповів Ігор.
Ступаючи по дорожці, тримаючись за лапки, нові друзі пішли далі. 
А ми, поки, залишимося тут. 
∞Я очень старалась, со своим то знанием украинского∞
С любовью AliceKiss

Ой який сьогодні чудовий день хота там стукає піду подивлюся о тато батько мій подрібно відчинить.
Привіт Олю привіт тато як справи ? Добрі ! Тату вже скоро новий рік а ялинки у нас ще досі немає ех . Оленко я не хочу зрубувати ялинку цеж природа !
У Тарасика є велика та пухнаста, а в Марійки маленька та красива,але є . Олю не засмучуюся голосно сказав батько. На слідуйщий день батько знов прийшов із роботи та не сумотній і не один а звіточкою ялинки . Оленка з радістю побігла до батька та й він буд в захваті тай почали вони вкрашати дім . А тим часом у Тарасика ялинка лежала біля смітника а Марійки біля під'їзду.