ТАЄМНИЦЯЯкось моя подруга Наталка, сівшибіля мене на першому уроці, зашепо-тіла на вухо:- Ти знаєш, у кого закохалася Ка-тя? Тримайся, бо впадеш! у ВасюКлименка! Це вона мені на вечірцісказала, що він, мовляв, найкращийхлопець у класі! Та тут хіба сліпий непомітить, що він їй подоба-Еться! І на що вона сподівається? Тавін, як дізнається, так засміє її, щовона в іншу школу переведеться!Може, розповісти йому? Ото сміху буде!Та він і відразу відшие! — припустила я. - Тоді крае —що не говорити йому нічого, побачимо, що буде далі. Ото текотОбидві ми пирснули зі сміху, ажучителька звернула на насувагу (0. Сайкоризначте особу, число, рід, час виділенИХ ДІЄСЛІВ.1. Випишіть з тексту щонайменше п'ять словосполучень, до складу якихОдеслова. Визначте головне й залежне слово. Зверніть увагу, що підметурок - це граматична основа речення, а не словосполучення.​

Объяснение:

моя^ подруга+ , найкращий^

хлопець+ ,іншу^ школу+ , просто^ подоба-

Еться+ , буде+ далі^ .

+ - головне слово , ^ - залежне слово .

Людське життя безпосередньо пов'язане зі спілкуванням, у процесі якого висвітлюються вічні й щохвилинні людські проблеми. Оволодіти культурою і (мистецтвом спілкування прагнуть, напевне, усі культурні люди. 

Хоча б напівсвідомо, кожна людина мріє про те, щоб завжди вільно почуватися у спілкуванні як з "ближнім", так і з "стороннім", завжди бути бажаною, справляти приємне враження, приносити радість собі й оточуючим. . ,Успіх чи неуспіх у стосунках супроводжує нас від народження до самої смерті. Як уникнути непотрібних сварок, нарікань, конфліктів? 

Безумовно, усього того не було б, якби люди знали й уміли формувати високу культуру стосунків. У наш час формування культури спілкування передбачає, перш за все, оволодіння знаннями про основні закономірності процесу спілкування, уміння аналізувати хід і результати спілкування з точки зору її моральної наповнюваності й ділової ефективності, розуміння механізмів спілкування між людьми. 

Про культуру людини свідчить не тільки її поведінка в середовищі чи вдома, але і її мова. 

Усе життя ми прищеплюємо собі одні властивості й намагаємося придушити інші, усе життя свідомо чи несвідомо наслідуємо, усе життя граємо своїх батьків, друзів, знайомих, героїв кіно, акторів, телеведучих... Навіть якщо ми із себе нікого "не корчимо", вони "творять" нас. "Крізь нашу тілесну оболонку, як постояльці готелю, проходять багато різних "Я", — відзначає В. Леві. 

У спілкуванні людина дізнається, хто є та особа, з якою вона спілкується, встановлює стосунки, визначає погляди, почуття, цінності як свої, так і тієї людини, з якою вона веде розмову. Практичне оволодіння культурою спілкування передбачає формування певних якостей особистості, зокрема комунікативних здібностей. 

Метою спілкування є планування спільної діяльності людини й того суспільства, в якому вона живе. Можливі цілі спілкування досить широкі: отримати щось, надати матеріальні блага, забезпечити взаємодію, дістати чи передати якісь дані, до комусь у скрутні хвилини, виробити власне ставлення до чогось, звернення до власної душі, спогадів, совісті, мрій. Усе це складає зміст спілкування. 

Для культурного розвитку людини спілкування стає потребою. Його відсутність сприймається як тяжка, непоправна втрата. 

Н.в. шість вісімшістнадцять
Р.в. шістьох(шести)__восьми(вісьмох)_шістнадцятьох
Д.в.шістьом(шести)__вісімом(вісьми)__шістнадцятьом
З.в.шість(шістьох)___вісімшістнадцять(-ьох)
О.в.шістьмавісьмомашістнадцять(-тьо)ма
М.в.на шести(-ьох)__на вісьмохшістнадцятьох

Н.в.тридцять вісімсорок дев`ять
Р.в.тридцяти восьми(вісьмох)сорока дев`ятьох(дев`яти)
Д.в.тридцятьом(-и) вісьмом(вісьми)__сорока дев`ятьом(-и)
З.в.тридцять(-ьох) вісім(-ох)сорок дев`ять
О.в.тридцятьма(-ьома) вісьмомасорока дев`ятьма(дев`ятьома)
М.в.на тридцяти(-ьох) вісьми(-ох)на сорока дев`ятьох

Н.в.двіста п*ятдесят сім
Р.в двохсот п*ятдесяти(-оьх) семи(сімох)
Д.в. двомстам п*ятдесяти(-ьом) сімом
З.в. двохсот п*ятдесят(-и) сім(сімох)
О.в. двомастами п*ятдесятьма(-ьома) сімома
М.в. на двохстах п*ятдесяти(-ьох) сімох

Н.в. чотириста одинадцять
Р.в чотирьохсот одинадцятьох
Д.в. чотирьомстам одинадцятьом
З.в. чотирьохсот одинадцять(-ьох)
О.в. чотирмастами одинадцять(-ьо)ма
М.в. на чотирьохстах одинадцятьох

Н.в. двісті двадцять два
Р.в двохсот двадцятьох двох
Д.в. двомстам двадцятьом двом
З.в. двохсот двадцять(-ьох) два(двох)
О.в. двомастами двадцять(-ьо)ма двома
М.в. на двохстах двадцятьох двох

Н.в. триста тридцять три
Р.в трьохсот тридцяти(-ьох) трьох
Д.в. трьомстам тридцяти(-ьом) трьом
З.в. трьохсот тридцять(-ьох) три(трьох)
О.в. трьомастами тридцятьма(-ьома) трьома
М.в. на трьохстах тридцяти(-ьох) трьох

Н.в. чотириста сорок чотири
Р.в чотирьохсот сорока чотирьох
Д.в. чотирьомстам сорока чотирьом
З.в. чотирьохсот сорок чотирьох(-и) 
О.в. чотирмастами сорока чотирма
М.в. на чотирьохстах сорока чотирьох

Н.в. п*ятсот п*ятдесят п*ять
Р.в п*ятисот п*ятдесяти(-ьох) п*яти(-ьох)
Д.в. п*ятистам п*ятдесяти(-оьм) п*яти(-ьом)
З.в. п*ятсот п*ятдесят(-ьох) п*ять(-ьох)
О.в. п*ять(-ьо)ма  п*ятдесять(-ьо)ма п*ять(-ьо)ма
М.в. на п*ятистах п*ятдесяти(-ьох) п*яти(п*ятьох)

Н.в. шістсот шістдесят шість 
Р.в шестисот шістдесятьох(-и) шести(шістьох)
Д.в. шестистам шістдесяти(-ьом) шести(шістьом)
З.в. шістсот шістдесят(-ьох) шести(-ьох)
О.в. шестистами шістдесять(-ьо)ма шістьма
М.в. на шестисот шісдесяти(-ьох) шести(-ьох)

Н.в. сімсот сімдесят сім
Р.в семисот сімдесяти(-ьох) семи(-ох)
Д.в. семистам сімдесяти(-оьм) сімом
З.в. сімсот сімдесят(-ьох) сім(сімох) 
О.в. сьомастами сімдесять(-ьо)ма сімома
М.в. на семистах сімдесяти(-ьох) семи(сімох)

Н.в. вісімсот вісімдесят вісім
Р.в восьмисот вісімдесяти(-ьох) восьми(-ох)
Д.в. восьмистам вісімдесяти(-ьом) вісьми(-ом)
З.в. вісімсот вісімдесят(-ьох) вісім
О.в. восьмистами вісімдесять(-ьо)ма вісьмома
М.в. на восьмистах вісімдесяти(-ьох) вісьмох

Н.в. дев*ятсот дев*яносто дев*ять
Р.в дев*ятисот дев*яноста дев*яти(-ьох)
Д.в. дев*ятистам дев*яноста дев*яти(-ьом)
З.в. дев*ятсот дев*яносто дев*ять(-ьох)
О.в. дев*ятистами дев*яноста дев*ять(-ьо)ма
М.в. на дев*ятистах дев*яноста дев*ятьох

Н.в. п*ятсот дев*яносто шість
Р.в п*ятисот дев*яноста шести(шістьох) 
Д.в. п*ятистам дев*яноста шести(шістьом)
З.в. п*ятсот дев*яносто шести(-ьох)
О.в. п*ять(-ьо)ма дев*яноста шістьма
М.в. на п*ятистах дев*яноста шести(-ьох)

Н.в. сто вісімдесят сім
Р.в. ста вісімдесяти(-ьох) семи(сімох) 
Д.в. ста вісімдесяти(-ьом) сімом
З.в. сто вісімдесят(-ьох) сім(сімох)
О.в. ста вісімдесять(-ьо)ма сімома
М.в.на ста вісімдесяти(-ьох) сімох