Синтаксичний розбір речення ( Вийшов з хати – на селі світиться ... )

Холодна красуня - зима.

Перший сніг пішов ще наприкінці осіни. Мені вже тоді було зрозуміло, що прийшла зима. Не потрібно було дивитися на календар, щоб зрозуміти - холоди прийшли надовго й всерйоз. Я живу в глибинці Росії, мені не звикати до довгих зим і заметілей. Може бути, тому я так люблю цю пору року, тому що по-іншому не виходить. Сніжні урагани, небезпечні холоди, довгі темні ночі - всім цим наповнена зима на далекій Півночі

Моє життя не така барвиста, як у моїх однолітків з великих міст, наприклад, У Москві або Саратові, але мені подобається. Я ніколи не скаржився матері. Я ніколи не просив поміняти місце проживання, тому що в кожному моменті є щось особливе, щось бажаюче запам'ятатися надовго. Я пам'ятаю кожну свою зиму. Просто тому що їх було всього 12. Пам'ятаю, як перший раз ковзався, як перший раз узимку побачив бурого ведмедя, як перший раз зліпив снеговика й потім його поламав. Я пам'ятаю деякі миті дуже чітко, тому що вони були теперішні, запам'ятаю й цю зиму

Я хочу, щоб вона стала так же особливої, як і інші, щоб була поблажлива до жителів нашого селища й не сильно морозила тих, хто відправляється в далеку дорогу. Люблю зиму, люблю...

для каждого человека нету ничего дороже своего родного края.

наша родина начинается с нашего дома.так и для меня.

нет ничего дроже родного села,его кустарников,полян,рек.

каждый раз,когда уезжаешь из своего родного села,даже дня не проходит,как уже начинаешь скучать по родному дому.

почему же так трудно забыть родное село?!

ответить на этот вопрос очень трудно.ведь это заложено в чувствах каждого человека.

разлюбить роднойкрай,родную природу невозможно.ведь ты ростешь в этом окружении,ты впервые начинаешь понимать что такое жизнь в этих-родных тебе-обстоятельствах.

и поэтому наверно трудно забыть родной край.