До ть будь ласка.Твір-ессе на вільну тему​

Ввічливі слова

Чи замислювались ви над тим, яку роль у вашому житті відіграють ввічливі слова? Я — так. І ось що виявилося.

Якщо до людини звертаються ґречно, вона і сама буде ґречною з тобою. Судіть самі.

У нас у класі є один хлопчик. Він увесь час говорить грубі слова. Не знаю, чому. Можливо, його батьки так розмовляють. Тоді мені шкода його. Мої батьки ніколи не вживають у розмові грубих слів.

Коротше кажучи, я довго гала за цим хлопчиком. А якось підійшла до нього, посміхнулась і сказала: «Сашо, будь ласкавий, скажи мені, коли у тебе День народження?» Погодьтесь, я вчинила дуже правильно. По-перше, у нас у класі усі чомусь називають одне одного на прізвище. А я звернулась до нього на Ім'я. По-друге, я сказала ввічливі слова, котрі йому, як на мене, не часто доводилось чути. По-третє, для кожної людини День народження має виключне значення.

Саша спочатку розгубився і, мабуть, хотів відповісти мені якось грубо. Проте я знову посміхнулась. Між тим, у мене дуже чарівна посмішка. «Першого грудня», — відповів ошелешений Саша і зашарівся. «Дякую», — просто сказала я.

Цей хлопчик, на жаль, не перестав вживати грубі слова. Але тільки не на мою адресу. Правду сказав хтось із дорослих: «Ніщо не коштує так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість».

Объяснение:

Тема: сполучники
є сполучники сурядності та підрядності.
в свою чергу сполучники сурядності діляться на
*єднальні ( і, та , і...і... ані...ані... )
*протиставні (а, але, проте, зате)
*розділові (або, чи, хоч, чи...чи, хоч...хоч)
сполучникі підрядності поділяються на:
*часові (коли, як, доки, перед тим як)
*причинові (бо, тому що, через те що)
*мети (щоб, для того щоб, аби)
*умовні (як, якщо, якби, коли б)
*допустові (хоч, дарма що, хай)
*порівняльні (як, наче, неначе, мов, мовби)
*з"ясувальні (що, щоб, як)
*наслідкові (так що)

зате (але) - Взимку холодно, зате(але) комарі не кусають.(спол)
за те сварилась на Миколу мати, що той шкоди наробив.(однозвучні слова)
я теж (також) дотримуюсь такої думки.(сполучник)
він говорив те ж, що й інші свідки.(однозвучні слова)
якби ви знали, паничі!(сполучник)
як би там не було, але він все одно виконав д/з.(однозвучні слова)
марічка чекала подругу, щоб разом піти гуляти. (сполучник)
що б він не робив - все у нього виходило( однозвучні слова)

Колись, коли сонце розкидало свої промінчики по землі, у садку росла гарна клумба. І була там єдина, найкрасивіша квітка-фіалка. Завжди, коли хтось проходив біля неї, усміхався. Фіалка завжди вважала, що вона своєю красотою керує усім, що біля неї- водою, сонцем, хмарами. Але, одного разу, про це дізналася вода і дуже образилася на фіалку, бо та не слухала її, що та дає їй життя і красоту. Наступного разу, сонце знову пестило землю своїми променями. Але у цей раз, коли хтось проходив біля клумби ніхто не посміхався. Фіалка вмирала. Вона не знала чому, кого біля неї нема? Глядь, сонце є, хмарки теж, немає тільки водиці. І тільки тоді фіалка зрозуміла, що робила вода для неї. Рослина звала її, звала, а вона не приходила. Квітка, вже давно розчарувавшись, почала помирати. Однак, вона почула, як з весеою пісенкою до неї прямує її подружка-вода. Як тільки вона прийшла, фіалка відчула сили, і стала буяти своєю красотою. Більше вони ніколи не розлучалися, фіалка зрозуміла, що дружба-це найголовніше. Що маючи дружбу, ти маєш все.