1.Не з прикметником пишемо окремо в реченні * 1)(Не)веселий і радісного зробить сумним 2)(Не)гожий день — вовкові праця 3)Дружній череді вовк (не)страшний 4)(Не)надійний друг гірше недруга 2.Усі прикметники пишуться з -нн- у рядку * 1)тума…ий, іме…ий, букве…ий 2)невблага…ий, тьмя..ий, потомстве…ий 3)де…ий, благослове...ий, чаву…ий 4)нездійсне…ий, свяще…ий, довгожда…ий 3.Усі складні прикметники потрібно писати разом у рядку * 1)вічно/зелений, жовто/грудий, науково/фантастичний 2)дрібно/листий, спортивно/оздоровчий, електро/ремонтний 3)важко/атлетичний, військово/патріотичний, мало/досвідчений 4)євро/інтеграційний, старо/український, сільсько/господарський 4.Вкажіть рядок, у якому прикметник майбутнє перейшов в іменник * 1)В майбутньому я отримаю ів 2)Сьогодні я бачив свою майбутню іграшку 3)Майбутній рік буде успішним 4)Я мрію про майбутній відпочинок 5.Вкажіть рядок, у якому допущено помилку при перекладі з російської мови на 1)українську * 2)Бородин- Бородін 3)Дмитриев - Дмітрієв 4)Лебедев - Лебедєв 5)Толстой - Толстой

Освіта відіграє велику роль у житті суспільства. З кожним роком влада спрямовує все більше коштів на її вдосконалення. Саме навчаючись ми будуємо своє майбутнє і майбутнє нашої держвави.

Людина маюча високу осіту має широкі можливості у виборі своєї професії, також зараз існує багато навчальних програм, що відправляють продовжувати навчання або вже досконалювати досвід за кордон. При прийомі на роботу обов*язково враховують рівень освіти людини. Якщо людина гарно виконує свою працю, але не має освіти, то вона має мало шансів на реалізацію своїх мрій і визнання зі сторони керівництва. А ось  ставлення  керівництва до людей з високими кваліфіційними навичками і високим рівнем освіти є протилежним, такі люди отримують різні привілегії у вигляді премій, відпусток і цікавих відряджень.

Тому я вважаю, що якщо здобудеш освіту - побачиш більше світу.

Особисто для мене, доброзичливість - повсякденна справа і я не вбачаю у ній нічого складного. Та є такі люди, що лише у певному суспільстві стають доброзичливими, і при цьому докладають багато зусиль. Іноді я замислююся над тим, що це за тип людей. Якщо ти з малечку любиш  поважаєш людей, то своє ставлення до них проявляєш тільки у теплих відносинах, і важливим інструментом тут слугує доброзичливість. Та напевно є люди, що відштовхують від себе суспільство, через різні причини - можливо, хтось не вгодив чи образа затаїлася на серці. Через, здавалося, такі різні дрібнички ці люди замикаються у собі і не хочуть ділитися своїм добром з іншими. Для них доброзичливість стає чимось неосяжним і далеким. Я зовсім не розумію таких людей, і вірю, що цу нашому суспільстві їх небагато.