ДІЄСЛОВО. 1. Вибірково-розподільний диктант (розподілити на такі колонки: н. ф., особові форми, дієприкметник, безособові форми, дієприслівник) Економиш гаємо, вивчати, відтворюючи, нагромадимо, електрифікований, тренуйся, іржавіло б, іскрячий, наболіле, успадковано, полито, білений, помітивши, архаїзуючи, атакуючи, побілено, побачено, до

Мама каже, що у мене непростий характер, хоча я так не вважаю. Можу сказати, що я досить запальний і переймаюся від найменшої іскри. Але при цьому ніколи довго не тримаю образи, швидко прощаю і забуваю. Мені здається, що якщо довго носити в собі образу, обдумувати її, переварювати, то вона наростає як сніжний ком і починає тебе душити. Вона тягне вниз і робить тільки гірше своєму носієві.

Я вважаю, що жити треба по справедливості, і найбільше мене зачіпає, якщо я бачу, що когось обманюють або надходять з ним безчесно. Тоді я намагаюся зробити все можливе, щоб правда виплила. Багатьом це не подобається, і іноді у мене з-за цього навіть бувають проблеми, але такий вже я.

Я розумію, що мій характер далекий від ідеалу, і є у мене негативні риси, наприклад, лінь. Іноді буває, що є робота, яку терміново потрібно зробити, а мені хочеться просто полежати на дивані або подивитися телевізор. Я намагаюся з цим боротися, але буває, що програю. Тоді доробляти необхідну роботу доводиться вночі або напередодні здачі. Звичайно, я розумію, що лінь – це погана якість і його треба позбутися, я буду намагатися і сподіваюся, що з часом у мене вийде.

Ще у мене є певна частка романтики. Наприклад, я дуже люблю милуватися заходом або сидіти вночі на березі озера і дивитися, як у водній гладі відбивається луна. В такі моменти в моїй голові виникають думки про щось важливе, а іноді навіть народжуються вірші. Правда, я нікому їх не читаю, зберігаючи тільки для себе.

Що стосується друзів, то їх у мене не дуже багато, але всі вони перевірені. Я дуже ретельно підходжу до вибору свого кола спілкування. Мені не подобається, коли навколо багато людей, які називають себе твоїми друзями, а насправді на них не можна покластися. В свою чергу я готовий до своїм друзям в будь-який час і всім, чим зможу. Я з упевненістю можу сказати, що вони можуть на мене розраховувати у важку хвилину.

Всі ми не ідеальні, але кожен з нас особливий. І якщо ми будемо боротися зі своїми недоліками, то одного разу можемо стати краще.

У світі є дуже багато різних родин та батьків. Є, на жаль, батьки, яким не подобаються їхні діти, і вони їх виганяють на вулицю. Але більшість добрі, вони життя можуть віддати заради своєї дитини.У мене теж є батьки, і вони добрі. Вони працюють, не покладаючи рук. Мама прибирає квартиру, готує різні страви, виконує дуже багато іншої роботи. Недарма кажуть: "Жіноча робота ніколи не скінчиться". Це, звісно, правильна думка. Тато — головний у нашій сім'ї — забезпечує нас усім: купує одяг, продукти, постійно працює на різних роботах, аби нам нічого не бракувало.Я вважаю, шо кожна дитина повинна допомагати своїм батькам тому, що батьки не встигають зробити все, що потрібно. Я допомагаю своїм батькам прати, прибирати в квартирі, поливати квіти, ходити до магазину.У мене найчудовіші батьки, яким я завжди буду допомагати. Я дуже їх люблю.Тричі відміряй, а раз відріж (роздум про зміст прислів'я)Прислів'я дійшли до нас від наших пращурів як дорогоцінний мовний скарб. Вони відтворюють мудрі думки нашого народу, але цю мудрість можуть зрозуміти лише ті, хто поважає рідний край та рідну мову, хто гідний цієї мудрості.Пригода, про яку я хочу розповісти, сталася влітку. Моя подруга Надя захотіла пошити собі сукню. Взяла великий шмат тканини, ножиці, голку та нитки. Почала шити. Вона була не дуже старанна і хотіла пошити дуже швидко. Ось Надя абияк зняла мірку, швиденько зробила намітки на тканині і вирізала великий шматок. Притулила до себе викрійку і вирішила ще підрізати. Зрізала вона ще з боків, та все на око, як-небудь, бо поспішала, хотілося швидше похизуватися сукнею. Відрізала, зшила, підрубила, а сукня мала.Прийшла до мене та розповідає:— Юлю, ти знаєш, я захотіла пошити собі сукню. Я раз поміряла, а потім декілька разів обрізала і трохи не вгадала.Я посміхнулася:— Надю, послухай-но, що я тобі скажу. По-перше, все треба робити охайно та старанно і думаючи. Але краще за мене скаже мудре прислів'я: "Тричі відміряй, а раз відріж". Дотримуйся цієї мудрої думки, і ти пошиєш чудову сукню.— Так, Юлю, зрозуміла я, що ти хотіла мені сказати. Дякую.Не я навчала подругу, як шити гарне вбрання, виконувати все точно і охайно. Цьому навчає нас усіх народне мудре прислів'я.