Виправ помилки в пунктуаційному оформленні цитати.1. Свідком нападів сарани став французький інженер Г.Боплан: незліченна кількість її на Україні нагадує мені кару, послану господом на Єгипет за фараона.

Отже, чому мені до вподоби малювання? Чим воно мене одного разу зацікавило?

Мабуть, сам сенс в творчості це те, що через папір ти можеш передати усі свої потаємні мрії, секрети, можливо негаразди і смуток. Коротше кажучи, малюнки - це твій настрій і стан на даний момент. Якщо кольорова гамма на папері  яскрава, барвиста і соковита, це значить що і настрій яскравий і веселий. А от, наприклад, кольри темних відтінків і печальніх кольорів свідчить нам про те, що людині погано, сумно, можливо ще те, що вона хворіє, і веселий мотив малюнку не виходить передати через брак гарного настрою...

Малюйте переважно кольорами веселки, адже це добре, коли в людини нічого не болить: ні тіло, ні душа!

П.с.: Я так поняла, что тебе нравится рисовать?) Мне тоооже, какое совпадение ;)) Надеюсь тебе пригодится этот небольшой текст! Удачи)))

Моє улюблене заняття – це гончарство. Це моє хобі і, мабуть, навіть майбутня професія. Я займаюся гончарством вже давно і часто допомагаю своїй тітці, яка є справжнім гончарем і веде заняття в нашій студії.

Мені дуже подобається дивитися, як зі шматка глини народжується річ. Гончарна глина буває різного кольору: від майже білого до рудого, є навіть темно-сіра гончарна глина, вона доволі рідко зустрічається. Глина дуже приємна на дотик: вона нібито «жива». Тримаючи у долонях шмат глини, я завжди уявляю собі, що планую з неї зробити: іграшку, глечик, мисочку, тощо.

Коли я сідаю за гончарне коло, весь світ навкруги завмирає: я працюю.  Центрую шматок жирної глини, довго-довго проминаю її, щоб вийшли всі бульбашки повітря, і починаю над нею чаклувати. Звісно, я маю на увазі «працювати», але, як на мене, у справі гончаря є щось чаклунське.

Коли виріб готовий, я зрізаю його з гончарного кола спеціальною волосінню і ставлю на полицю сушитися. Потім ми їх будемо обпалювати у спеціальній пічці. Деякі з ними оздобимо ангобами, деякі – покриємо поливою, тобто глазуром, і знову опалимо.

 Дуже радію, коли людям подобається щось з того, що зробив я. Мені дуже приємно дарувати свої вироби і знати, що вони приносять людям радість.