Провідміняти числівник 1627

Називний ти́сяча шістсо́т два́дцять сім

Родовий ти́сячі шестисо́т двадцяти́ (двадцятьо́х) семи́ (сімо́х)

Давальний ти́сячі шестиста́м двадцяти́ (двадцятьо́м) семи́ (сімо́м)

Знахідний ти́сячу шістсо́т два́дцять (двадцятьо́х) сім (сімо́х)

Орудний ти́сячею шістьмаста́ми (шістьомаста́ми) двадцятьма́ (двадцятьома́) сімома́ (сьома́)

Місцевий на/у ти́сячі шестиста́х двадцяти́ (двадцятьо́х) семи́ (сімо́х)

Н. Тисяча шістсот двадцять сім

Р. Тисячу шістсот двадцять сімьох

Д.Тисячі шістсот двадцять сімьом

Зн. Тисячу шістсот двадцять сімьох

Ор.Тисячею шістсотьма двадцятьма семи

Відповідь:

Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.

Мені приємно гати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. Поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує "поле діяльності". Усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. Бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.

Я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. А ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: "От славний козачок! А ходи-но до свого війська!" — і саджає його в рядочок до інших на лист. Коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. До того ж робить це великою гусячою пір'їною.

Для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. Може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.

Пояснення:

Надійне плече друга

Хіба не той справжній друг, хто прийде і скаже, що ти відхилився від шляху правди, навіть якщо весь інший світ твердить, що ти бездоганний і неймовірний? Хіба не той справжній друг, хто вкаже тобі на помилки, але залишиться поруч, щоб до х виправити? Хіба не той справжній друг, хто буде раз за разом повертатися за тобою на шляху, навіть коли ти на повний голос кричиш: "Залиш мене тут і йди один"? Хіба не той справжній друг, хто бачив тебе і в біді, і в радості, і на злеті, і в падінні, і на вершині гори і на її підніжжі, і все одно залишається поруч? Хіба не той справжній друг, для кого ти можеш бути точно таким же?

Велике щастя мати можливість сказати: "У мене є друг", і ще більше щастя знати, що хтось вважає тебе своїм другом, тому що бути справжнім другом ой як не Ось про що я міркую цього ранку. Бажаю кожному з нас стати таким другом або подругою своїм близьким людям, дружин і чоловіків, батькам, дітям і тим, хто завжди поруч.