11. Зробити морфологічний розбір займенника у запропонованому реченні: Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив.

Рано чи пізно кожен з нас замислюється про своє призначення і місце в світі. Іноді це відбувається в юності, а іноді люди проживають життя, не замислюючись, і в старості пожинають плоди безглуздо прожитих років. Мені здається, що думати про своє призначення важливо і потрібно, адже від цього може залежати доля. Пошуки себе і свого місця в світі – завдання непросте, однак, чим раніше людина починає замислюватися про це, тим краще. Місце в світі – це, насамперед, професія. Я вирішила стати вчителем, тому що саме в цій професії я зможу відчувати, що приносять реальну користь. У сучасному світі дітям часто бракує любові, живого людського спілкування, грамотного ради. Нинішні батьки потопають у власних щоденних турботах, і часто їм не до дітей. Я впевнена, що школа може впоратися з цією проблемою. Хороший вчитель – це не тільки викладач певної дисципліни, але ще друг і наставник. Тому так важливо давати дітям тепло й увагу, у першу чергу. Кожна людина прагне до гармонійного життя, нехай навіть несвідомо. Однак гармонію кожен уявляє по-своєму. Я вважаю, що важливо реалізувати себе у всіх сферах життя, тому в майбутньому мені б хотілося створити сім'ю і виховати хороших дітей. Таким чином, питання про пошук свого місця в житті – питання дуже складне, і може знадобитися дуже багато часу, щоб відповісти на нього. При цьому очевидно, що варто замислюватися про такі речі, щоб згодом не довелося каятися в своєму бездіяльності або гірких помилок, скоєних в поспіху. Для себе я вирішила, чого хочу і до чого варто прагнути. Сподіваюся, що обставини будуть складатися сприятливо, і моє життя буде цікавою, насиченою і гармонійною.

Речення, де використані відокремлені обставини, виражені дієприслівниковим зворотом.

1. Слухаючи одностайний плюскіт настирного осіннього дощу, не помічаєш, як мимоволі підкоряєшся його заколисуючій дрімоті.

2. Спираючись на свідчення відомих авторів, лектор ґрунтовно арґументував свою доповідь.

3. Зазираючи яскравими своїми квітучими оченятами прямісінько в твою душу, це дивовижне створіння, дитинча, змушує тебе розтанути  в посмішці – в посмішці всім єством.

4. Обережно ступаючи по принишклій землі, намагаєшся не порушити різким рухом чи звуком цю чарівність тиші.

5. Переборюючи легкий острах у грудях, підходжу до краю виступу, за яким починається провалля.

6. Розливаючись по горах, лісах, по високих будівлях, ранкове сонце легким доторком проміння пробуджувало все живе і кликало у новий день.

7. Розпластавши крила, летів гордий птах, вільний і непідкорений.