Запиши реченя, випши прислівник, і розбери як частину мови. Найбільше багатство - здоров'я.

Я дуже люблю літню пору. Це доба канікул, і у мене багато вільного часу. Але я люблю літо не тільки за цю свободу. Літо - це чудова пора теплої погоди.

Влітку не потрібно кожного разу тепло вдягатися перед тим, як виходити на вулицю. Досить взути «шльопанці» - і вперед! Можна гуляти на свіжому повітрі цілий день і не боятися змерзнути.

Влітку взагалі відчуваєш себе вільно, тому що є багато можливостей провести вільний час. Можна лазити по деревах, грати в м'яча, кататися на роликах, на скейтборді, на велосипеді. І погода не зможе перешкодити, хіба що дощ піде. Але ж скоро земля все одно висохне, повернеться сонячна погода!

Літо - це єдина пора року, коли можна засмагати та купатися. А я дуже полюбляю це робити. Тому я обожнюю літо!

Ще літо добре тим, що на вулиці пізно сутеніє. Можна багато часу проводити на вулиці, не те, що взимку. А літні вечори такі світлі! У нашому місті під відкритим небом проводяться різні свята, концерти, ігри та гуляння під відкритим небом. Але навіть і без цього кожен літній вечір здається мені святом.

Влітку на деревах достигає багато смачних фруктів, і тому вони дешево коштують на ринку. Можна ними ласувати і ні в чому собі не відмовляти. Літо - щедра пора року. Природа влітку дарує людям свої плоди

Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=588#ixzz4gyD7iosq

Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. З собою обов’язково беру фотокамеру. Сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь на прогулянку.
Напровесні під час відлиги з’являються першоцвіти. Я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. На невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки – це проліски. Розквітла перша квітка весни. Два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. Вона повільно колихається від найменшого подиху вітру. Ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. Серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і тичинками. А ось праворуч, їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. Добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. Я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро: зверху, знизу, збоку. М’яко ступаючи по сніжку швидко повертаюсь назад додому, залишаючи загадковий ліс.