І. У реченні Балка, вкрита садками, вилася попід горою (І.Нечуй-Левицький) наявні відокремлені члени речення, а саме: А) означення; Б) прикладка; В) додаток; Г) обставина; Ґ) уточнюючі члени речення. ІІ. У реченні Отакий-то Перебендя, старий та химерний (Т.Шевченко) означення відокремлюються, тому що: А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть після означуваного іменника; Б) одиничний прикметник (дієприкметник) стоїть після іменника, перед яким уже є означення; В) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником і має додаткове обставинне значення (причини); Г) прикметники чи дієприкметники (з пояснювальними словами або без них) є означеннями до особових займенників, незалежно від того, чи вони стоять після займенника, чи перед ним; Ґ) прикметники чи дієприкметники(з пояснювальними словами або без них) відірвані від означення іншими словами, особливо присудком; Д) означення стосується іменника, якого в цьому реченні немає; Е) неузгoджені означення слоять поряд з узгодженими. ІІІ. У реченні Лягли шляхи нові, широкі й вольні, степи, озера й ріки ожили (В.Симоненко) означення не відокремлюється, тому що: А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником i не має додаткового обставинного значення; Б) одиничні прикметники (дієприкметники) стоять після іменника, перед яким немає означення, i не мають інтонаційного, стилістичного навантаження; В) означення за змістом стосується не так підмета, як присудка; Г) означення стоїть після неособового займенника, узгодженого з ним. IV. У реченні Як медалістка, вона й право має тепер сидіти найближче до цього поперечного столу, за яким розмішується, так би мовити, президія сьогоднішнього вечора (О.Гончар) прикладка відокремлюється, тому що: А) поширена прикладка стоїть після іменника, якого стосується; Б) поширена прикладка стоїть перед пояснювальним іменником i має обставинний відтінок (причини); В) стосується особового займенника; Г) власна назва; має уточнююче значення; Ґ) стосується власної назви й стоїть після неї; Д) приєднується за до слів родом, на ім’ я, на прізвище тощо; Е) прикладка зі сполучником як має значення причини; Є) стосується пропущеного в реченні іменника. V. У реченні Воєвода московський Бутурлін вступив з військом в Полтавщину i зруйнував Миргород (І.Нечуй- Левицький) прикладка не відокремлюється, тому що: А) поширена прикладка стоїть перед означуваним іменником i не має обставинного значення; Б) виражена власною назвою й не має уточнюючого значення; В) зі сполучником як характеризує предмет з одного боку або має значення «у ролі кого, чого», тобто не має значення причини. VI. Відокремлений додаток наявний у такому реченні: А) Час минав, i став помалу рідний степ він забувати, край чужий, чужі звичаї, як за рідні уважати (М.Вороний); Б) Мов свічі погаслі в клубках фіміаму, в туман загорнувшись, далекі тополі в душі вигравають мінорную гаму (П.Тичина); В) Немає людності такої, громади жодної нема, яка б iз давнини глухої ішла по всесвіту німа (М.Рильський); Г) Запальність Сашкова росте й росте, він уже, замість Віталія, наче бачить перед собою автора статті, гаряче полемізує, ловить йoгo на чомусь, висміює... (0. Гончар VII. У реченні До вечора іде, холонучи, теплінь i тулиться до каменя щокою (М.Вінграновський) обставина відокремлюється, тому що вона виражена: А) одиничним дієприслівником, що не означа дії; Б) дієприслівниковим зворотом; В) сполученням прийменника незважаючи на з іменником; Г) сполученням іменників з прийменниками у зв’язку з, залежно від, завдяки, внаслідок тощо i має інтонаційне та стилістичне навантаження. VIII. У реченні 3авдяки його мудрості яко державця встановилися добрі стосунки не лише з литвинами, а й із польським королем Казимиром (Д.Міщенко) обставина не відокремлюється, тому що вона виражена: А) одиничним дієприслівником, який означа б дії; Б) дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу; В) дієприслівниковим зворотом, перед яким стоїть підсилювальна частка i; Г) дієприслівниковим зворотом, який тісно пов'язаний із дієсловом-присудком; Ґ) дієприслівниковим зворотом, який виступає в ролі однорідного члена з невідокремленим іншим членом речення; Д) дієприслівниковим зворотом, що утворений дієприслівником i сполучним словом який і знаходиться в складі підрядного речення; Е) сполученням іменників з прийменниками залежно від, відповідно до, завдяки, з причини тощо, яке інтонаційно та стилістично не виділяється. ІХ. У реченні Свою ватагу Галаган повів тим самим шляхом, щo ним тікає iз Корсуня, себто через березовий ліс та балкою до Росі (А.Кащенко) відокремлюється: А) уточнююче означення; Б) уточнююча обставина; В) член речення що починається словом з уточнюючим i приєднувальним значенням. Х. У реченні Отаман схиливши голову дрімав i марив (С.Скляренко) виділені члени речення: А) відокремлюються (з обох боків комами); Б) не відокремлюються.