Морфологічний розбір слова момент

Часть речи слова момент — имя существительное.

Морфологические признаки

Начальная форма: момент (именительный падеж единственного числа);

Постоянные признаки: нарицательное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение;

Непостоянные признаки: именительный падеж, единственное число.

Синтаксическая роль

Может быть различным членом предложения, смотрите по контексту

Объяснение:

Але ось настає вечер.Заря запалала пожежею і обхопила полнеба.Солнце садітся.Воздух поблизу якось особливо прозорий, немов скляний; вдалині лягає м'який пар, теплий на вигляд; разом з росою падає червоний блиск на галявини, ще недавно облиті потоками рідкого золота; від дерев, від кущів, від високих стогів сіна побігли довгі тіні ... Сонце село; зірка запалилася і тремтить в вогнистому море заходу ... Ось воно блідне; синіє небо; окремі тіні зникають, повітря наливається мглою.Пора додому, в село, в хату, де ви ночуєте. вот как-то такдавно переводила

Але ось настає вечер.Зоря запалала пожежею і обхопила півнеба.Сонце сідає.Повітря поблизу якось особливо прозоре, немов скляне; вдолині лягає м'який пар, теплий на вигляд; разом з росою падає червоний блиск на галявини, ще недавно облиті потоками рідкого золота; від дерев, від кущів, від високих стогів сіна побігли довгі тіні ... Сонце сіло; зірка запалилася і тремтить в вогнистому морю заходу ... Ось воно блідне; синіє небо; окремі тіні зникають, повітря наливається мглою.Пора додому, в село, в хату, де ви ночуєте.