І. Перепишіть речення, розставте розділові знаки, підкресліть означені (і відокремлені, і невідокремлені Спойлер: у реченні може бути декілька означень.ЗРАЗОК: Земля, зігріта сонцем, укривається зеленню.1. Стояли дерева повиті жовтою сивиною. 2. Підхоплена хвилями шлюпка вилетіла в море. 3. Вони ніким не помічені промчали понад берегом ріки. 4. Застебнутий на всі ґудзики туго підтягнутий чистий він стояв на варті. 5. Узлісся наскрізь промите дощем та прочесане вітром повільно розгойдувалося. 6. По дворах навантажені всяким збіжжям стоять вози готові в дорогу.ІІ. Складіть 2 речення зі зворотом зібрана вчора, щоб в одному він відокремлювався комами, а в іншому – ні.​

ответ: Привет, ответ на рисунках

Объяснение:

В першому реченні відокремлене означення "повиті жовтою водою", в другому відокремлене означення "підхоплена хвилями", в третьому невідокремлене "ніким не помічені", в четвертому кілька невідокремлених означень "Застебунтий на всі ґудзики; туго підтянутий; чистий", в п'ятому невідокремлені означення "промите дощем; прочесане вітром"  та в шостому відокремлене означення " навантажені всяким збіжжям".

нарешті настала найкраща пора року — літо. я завжди з нетерпінням чекаю на нього. адже на літніх канікулах немає потреби робити уроки. хоча, звичайно ж, вчителі читати книги, але це можна робити, коли захочеться, сівши в альтанці або на і.

мені подобається милуватися красою природи: зеленим листям, яке весело шелестить на вітрі, яскравими квітковими луками. приємно влітку вдихати аромат квітучої конюшини, спостерігати за комахами, що перелітають від однієї рослини до іншої, слухати спів солов’я і зозулі.

а ще мені подобається встати рано-вранці, щоб поїхати з батьком на риболовлю. сісти з вудкою і дивитися, коли сіпнеться поплавець. якщо пощастить зловити рибку, виникає таке захоплення, що важко передати словами.

також ми любимо з батьками влаштовувати прогулянку лісом по гриби та ягоди. це невеликий ялинник, але в ньому дуже багато різних грибів: маслюків, рижиків, сироїжок. приємно збирати їх та вдихати неповторний аромат хвої. також у лісі зустрічаються невеликі галявини, де можна поласувати ароматною суницею. під деревами я збираю шишки, знаходжу красивий мох — все це знадобиться для вироблення виробів з природних матеріалів до школи.

влітку багато можливостей, як цікаво провести час. однією з них є зустріч зі своїми друзями. ми любимо збиратися всі разом, грати в різні активні ігри: волейбол, бадмінтон, футбол. а ще ми їздимо на дачу, де можна вдосталь поласувати полуницею, яблуками, грушами та сливами. я батькам прополювати бур’яни, поливати город. у нас там є ставок, в якому живуть веселі жаби, що влаштовують хорові концерти. цікаво спостерігати за сімействами диких качок. вони випливають на середину ставка зі своїми маленькими каченятами, дружно пірнають і весело пищать.

літні канікули завжди залишає після себе багато приємних вражень. є що згадувати восени та в холодні зимові дні. ось чому я вважаю, що літо — найкраща пора року.

журналіст:   добрий день, миколо павлович! дуже вдячна за те, що ви згодились дати невеличке інтерв’ю. я не буду торкатися вашої політичної кар’єри та професійної діяльності, а запропоную лише декілька запитань, відповіді на які дуже цікавлять ваших, микола павлович, прихильників. тож, перше питання: які міста, зокрема, в нашій країні вам найбільше подобаються?

м. п.:   як-то кажуть: «там, де я ще не був». місто, яке мені подобається з самого дитинства – це київ. а ще мені подобаються невеличкі українські міста, перебуваючи в яких я отримую душевний покій та дійсно відпочиваю.

журналіст:   яку кухню любите?

м. п.:   звісно, рідну, українську! особливо борщ та вареники з вишнями.

журналіст:   хто ж, на вашу думку, кращий кухар – чоловік чи жінка?

м. п.:   це вже доведено часом, що чоловік. бо перетворити приготування їжі на мистецтво може лише чоловік. за винятком сім’ї. але для щоденного приготування їжі – це все ж таки жінка. лише жінки, за що ми їм дякуємо, готові витримати усю цю буденність. це ж можна з голоду померти, якщо чоловік буде готувати! спробуйте самі… (микола павлович сміється).

журналіст:   вас, миколо павлович, називають епатажною особистістю. а який ви з друзями, зокрема у сім’ї?

м. п.:   я не вважаю себе епатажною людиною. та, на мій жаль, я ніколи не був і романтиком. квіти дружині не часто дарую, та іноді намагаюсь зробити якусь приємну романтичну несподіванку.

журналіст:   чи збігаються ваші з дружиною погляди на виховання сина?

м. п.:   повністю збігаються. але моя участь у цьому важливому процесі мізерна через брак часу. уявляєте, він іноді може видати таке, що диву даєшся, наприклад, «не порушуйте мої конституційні права! ».

журналіст:   що вам подобається, а що не подобається в людях?

м. п.:   найбільше мені не подобається чванство. коли людина некомпетентна, немудра, або ще гірше – зовсім тупа – це найбільше мені не подобається. причому це не тільки неприйняття моральне і психічне, а навіть фізичне. але я ненавиджу цих людей без жодної агресії ззовні.

журналіст:   яка література вам подобається?

м. п.:   найбільш усього – класичні українські і російські літературні твори та поезії.

журналіст:   скількома мовами ви розмовляєте?

м. п.:   українською, російською, польською, інколи ійською. італійську мову, на відміну від ійської, знаю набагато краще, але користуюсь нею дуже рідко.

журналіст:   а яка музика грає у вас в машині?

м. п.:   ві перевагу сучасній легкій естрадній музиці та класичним творам, знову ж, у сучасній обробці. така музика не відволікає від дороги.

журналіст:   а як ви вирішуєте життєві труднощі?

м. п.:   частіш усього залишаюся один на один з собою. це дурниці, коли кажуть – розкажи, поділися, зніми тягар і тобі полегшає. мені від цього не стає легше. я дивлюся телевізор, слухаю музику або перевагу повному абстрагуванню. і рішення приходить само собою.

журналіст:   які у вас, миколо павлович, плани на найближче  майбутнє?

м. п.:   великих планів не має, а маленькі ви побачите самі, бо я завжди на виду.

журналіст:   дуже вам дякую за цю цікаву розмову. успіхів вам і до побачення.

м. п.:   і вам і і до побачення!