Синтаксичний розбір речення Чабан-це той, хто все життя на ногах, кого спека продублює і осінні моряки пронизують до кісток, і, коли інші ще сплять, він уже з отарою виходить з кошар у мокрі поля на свої цілоденні вахти.

СМОТРЕТЬ ОТВЕТ

ответ

4,0/5

30

yumiyumark

новичок

3 ответов

214 пользователей, получивших

Будь ласка перевірте текст перед тим як переписувати в зошит.

Дуже давно,далеко-далеко,жила в одному царстві сім'я. Батько,мати і сестри близнюки Оленка та Алла.Всі любили їх,небуло нікого комуб не подобалась ця четвірка. Сестрички- слухняні,гарні,веселі,кмітливі,просто янголятка . Мати-душа,віддасть останню крихтинку хлібу бідному. А батько сильний,сміливий,спрайжній богатирищее.

Та прийшла біда в королівство. За горами що були не по далеку від замку короля була споруда в якій були ув'язнені наймогутніші, найсильнішіі,вогняні,та льодяні дракони всесвіту. Як відомо один із наймогутніших чаклунів зміг визволити одного, та заволодіти його розумом. Також відомо, що він раніше був придворним магом, але він став ним не для того, щоб служити королю, а щоб заволодіти його короною. Через це його хотіли стратити, але він встиг втекти. І на цьому він не зупинився.

Всі в паніці,ніхто не знае що робити,король склика всі війска й готуе їх добою.

-Невже це наш кінець?-Тремтячим голосом сказала мати.

А чаклун на своему драконі був все ближче і ближче.

-Тату ми знаємо як перемогти дракона!-одночасно сказали сестри.

Розказавши батькам свій план вони пішли до палацу,взявши з собою по зеркальцю. Коли вони прийшли до короля чаклун був уже зовсім поруч. Вони розуміли що чаклуну треба був саме король,якщо ж він сам хотів ним стати. І як тільки чаклун випустив перший свій удар, вони підставили під нього свої дзеркальця,фіолетове полум'я від них відбилось і полетіло прямісінько в чаклуна,збивши його з дракона. Отямившись від чар нерозуміючи що сталось дракон полетів геть, а чаклуна було ув'язнено у в'язниці.А на честь сестричок і перемоги над драконом був парад.

Ось і сказочці кінець, а хто слухав молодець.

Батько в моєму житті - особлива людина.Йому хочеться слідувати, до нього хочеться прислухатися.

Тато дуже часто зі мною розмовляє про різні речі,ми обговорюємо різні життєві ситуації, так він вчить мене спілкуватися з іншими людьми, не здаватися при труднощах і навіть просто ставити якісь правильні цілі і досягати їх.

Він мені постійно говорить:-Синку!Такі вади як мужність,завзятість,працьовитість,чесність,вміння любити і співчувати до тобі в житті.Вони зроблять тебе людиною.

І я йому,за це, вдячний.