Твір до картини лист запророжців турецькому султанові​

1.Чарівний сад,в якому я сьогодні побувала,снився мені іще всю ніч.
2.Які прекрасні ці троянди і запах їх такий чудовий!
3.Не потрібні мені ніякі багатства,мені лише б у полі побувати,на гору зліти.
4.Сьогодні я відвідала ще одну красу України,прекрасні гори -Карпати.
5.Нікому не зрозуміти,як я люблю вранішню росу та як люблю відчувати її у своїх долонях.
6.Люблю природу та все її багатство.
7.Сьогодні чудовий день,тому я піду у ліс,милуватися її чарівною природою.
8.Як тяжко мені бачити,що люди не цінують навкол.сер.
9.Люблю ці квіти,вони так чарівно пахнуть.
10.Ходімо в ліс,там так гарно.
11.Хочу в поле,там чудово!
12.Багато мені не потрібно,лише б бачити як сходить сонце.

Подивимося на своїх однокласників: у одних справжня, як мені здається, дружба, в інших — тільки приятелювання. Тому, в кого є друг, я по-доброму заздрю, а того, хто завойовує дружбу, плазуючи перед однолітками, жалію. Так сталося, що у мене немає друзів. 

Безумовно, я не відчуваю себе самотньою, бо спілкуюся з усіма однокласниками, хоч наш 9А і розбився на групи. Я намагаюся бути з усіма доброзичливою, допомагаю всім, хто до мене звертається (я не відмінниця, але твердо знаю шкільні дисципліни), проте списувати не даю нікому, просто пояснюю. Усі знають мої принципи щодо списування, і ніхто не ображається. Представники всіх трьох угрупувань, на які розбився наш клас, намагаються залучити мене до своїх кіл, але я відмовляюся від їхніх за бо вважаю, що клас повинен бути єдиним колективом. Я впевнена, що у мене будуть справжні друзі, на все життя. А поки що народна мудрість «приятелів тьма, а вірного друга нема» — це про мене.