ответ: Опис золотої осені
На картині Федора Манайла «Золота осінь» я бачу жовто-золоте листя, що посипалося з осінніх дерев. Також видно, що крапає дрібненький дощик. Крізь опале листя та траву тече невеличкий струмочок, який стікає з гір. Я б хотів запустити туди паперовий кораблик. Біля струмка росте струнка білокора берізка, пожовкле листя на якій вже готове опадати. Під березою ростуть невеликі кущі, а за ними йде ліс, що складається з величезних могутніх дубів.
На задньому плані репродукції картини знаходяться малесенькі хатинки. Скоріш за все, це якесь село. Будиночки оточені невеликими деревами та кущами. Схоже, що це плодові дерева та чагарники. На тлі осінніх барв рослинності сільські хатки теж здаються багряно-червоними. Позаду видніється багато високих дерев, які закривають гори. Схили гір притрушені снігом, що нагадує про наближення зими.
Маленьке село здається дуже затишним. Мабуть, там майже не буває пронизливих північних вітрів, адже гори надійно захищають рівнини, де розташовані невеликі будиночки.
Объяснение: Ось твір який ти
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Прочитайте та виправте помилки. поясніть правопис. за потреби скористайтеся орфографічним словником української мови.слово піктография походить від латинского «піктус» — малюю і грецкого «графо» — пишу. піктографию, або малюнкове писмо, вважають первиною формою писемності. наскельні малюнки, писаниці і петрогліфи, були прямими попередниками майбутної писемьності, незважаючи на те, що від зображенного на стінах альтаміри або капової печери бика і до того часу, коли схиматичний малюнок бичачої голови став першою спробою графічно відтворити, перидати звук «а», проминули тисячолітя. літера народилася не одразу.піктограма — складний малюнок чи серія малюнків, що не ілюструють розповід про певну подію, а самі виконують роль оповіді, у малюнках зміст цієї події. піктографія — це ще не писемьність у повному розуміні цього слова, оскільки вона не була системою сталих умовних знаків і не перидавала звуків мови, що нею розмовляв автор піктограми. проте вона все-таки є першою формою спілкуваня з накреслювальних знаків. тому піктографію можна вважати найбезпосереднішим перидвісником писемності.піктографія започатковується десь наприкінці камяної доби, коли в процесі розвитку людського суспілства виникає потреба перидати певну інформацію на відстані або закріпити її у часі.щоб прочетати піктограму, не треба знати мови тієї людини, яка написала, точніше, намалювала ту чи іншу піктограму. потреба у фіксації усної мови зявляється значно пізніше, в процесі подалшого розвитку суспільства, коли житя вимагало досконаліших та складніших засобів спілкуваня не тільки між окремими людьми, а й між плименами, навіть різними .
За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку:
— Навчи нас, як вити гніздо.
Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.
Основна частина:
— Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд.
Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок.
— І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк.
Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо.
— Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда.
Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть.
Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє:
— Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже:
— Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить.
Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім недотепи горлиці.