Прочитайте виразно уривки з твору Б. Антоненка-Давидовича «КрилаАртема Летючого». Знайдіть у текстах частки, визначте їх розряд.1. В селі Артема вважали за дивака. Горілки не пив, до церкви його хіба що на налигачітільки затягнеш, тяжко працював на маленькому клапті землі, що ледве могла прогодуватийого сім'ю, а книжки купував. Бувало, на ярмарку люди, спродавшись, і до шинку заглянуть, а він – ні-ні. І замість того щоб, як годиться доброму господареві, хильнути чарку-другу йзаспівати веселої, він купить на виторгувані гроші книжку з малюнками та так же на неїдивиться, так її рукою гладить, немовби хтозна-яке добро придбав! І вдома ввечері потіммарно лій переводить, луплячи очі в ту книжку. А для чого то? Не пан же який, не піп, навітьне писар з розправи, а собі мужик! Хіба то мужицьке діло книжки читати!..1уривок:2. І то сказати: птах птахові не рівня! Той птах швидкий, моторний, той повільний, важкий, а той, дивись, і – так собі. З вигляду наче й птах, а тільки й слави тієї, що крила внього є, – курка в дворі, приміром... А от за морями-океанами, у вирії, птах страус водиться.Літати той птах не може, бо хоч у нього і є крила, та ті крила йому ні до чого, бо в нього всясила – в ногах. Ноги довгі й цибаті. І біга на тих ногах страус дуже швидко. Отак, як кінь. Ну, тільки й кінь не всякий за ним уженеться! Хіба що от огир з графського маєтку, той міг би, анаші мужицькі шкапи його не наздогнали б, бо птах прудкий.​

У п'ятнадцять - сімнадцять років, ймовірно, складно вибрати ту, неповторну професію, якій потім віддаси довгі роки життя, будеш удосконалювати свою майстерність. Але мені пощастило, я з раннього дитинства знала, що буду художником. Мої дід і брат  - художники. Я люблю гати за їх роботою. Дід -живописець, а брат- графік. Я ще не вирішила, чим буду займатися, мені подобається декоративно-прикладне мистецтво. Я сама виготовляю шкатулки, а потім розписую їх чарівними візерунками або нехитрими сценками з народного життя. Приваблює мене і монументальний живопис фрески в храмах. Ці величні творіння пережили століття і тепер можуть багато розповісти нам про своїх творців, їх геніальності і майстерності. Цей художник любив літо - в його палітрі яскраве різнобарв'я, що не тьмяніє століттями фарби. А тут працював аскет, лінії його малюнка скупі і бездоганно точні, немає зовнішньої красивості, але вони сама досконалість, декількома штрихами створюють цілий світ. Приваблює мене і робота театральниххудожників-декораторів, їх майстерність не перестає вражати і захоплювати. Ось на сцені з'являється зарослий стародавній сад, озеро з лебедями, стародавній замок або весела сільська вулиця. Все це створили вмілі і талановиті руки професійних художників. Але, щоб стати майстром, треба дуже багато працювати, виробляти свій стиль, а інакше й не варто братися за таку складну і прекрасну роботу. Сподіватися, що тебе осінить, і ти раптом станеш знаменитим - не вийде. Треба щоденно працювати, відточувати свій стиль і майстерність, тільки тоді чогось зможеш досягти. Але спочатку треба визначитися. А це дуже складно, хочеться спробувати себе у всьому. Батько каже, що я розкидаюся. А я шукаю свій шлях, щоб вибрати його, не пошкодувати потім і досягти майстерності в професії. А інакше і нічого починати. Посередністю бути не хочеться.

Шкільний музей відіграє велику роль у роботі загальноосвітнього навчально-виховного закладу. Що таке музей? Музей-важливий фактор формування суспільної активності школярів, він дає можливість багато бачити власними очима і це робить його могутнім засобом переконання, агітації і пропаганди.
Кожний куточок нашої мальовничої Батьківщини має свої усталені норми вишивання рушників: певна гама кольорів, різноманітні візерунки (рослинні, геометричні та ін.). Рушника передавали як оберега, з роду в рід, із покоління в покоління. По багатьох місцях України понині батьки бережуть рушники для дітей - і не лише для дівчат, а й для хлопців. Рушник - символ, оберіг народу України. Без рушників ніде не обходились.
В нашому музеї зібрані матеріали стародавнього життя і побуту односельців, а саме:велика кількість куманців,які були предметом вжитку козаків,різноманітна кількість килимів,писанок і багато різних цікавих речей.