Вазати речення з однорідними підметами 1Поміж замком і ставом розкинулося передмістя. 2Зійшлися судді, стали розбирать. 3В окремих цехових майстернях часів середньовіччя виготовлялися пергамент, Шкіра для палітурок, металеві застібки, чорнило. 4Скільки я пройшов доріг, земель. 5Наймилішою й найдорожчою для людини єї рідна мова.

3 речення

Объяснение:

Коли за Омеляном зачинилися двері, мати підійшла до доньки, припала до її грудей, як колись у дитинстві донька припадала до неї.

(Коли), [ ], (як)

Дві стрілочки від квадратних дужок. Питання коли? як? відповідно.

Речення складне, складнопідрядне і обставинними часу та порівняння. Неоднорідна підрядність.

Коли(обставина) за Омеляном (додаток) зачинилися (присудок) двері(підмет), мати (підмет) підійшла(присудок) до доньки (додаток), припала (присудок) до (додаток) її (означення) грудей (долаток), як колись у дитинстві (обставина) донька (підмет) припадала (присудок) до неї (додаток).

Речення складається із трьох частин.

1. Мати підійшла до доньки, припала до її грудей. Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками.

2. Коли за Омеляном зачинилися двері. Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.

3. Як колись у дитинстві донька припадала до неї. Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.

Объяснение:

Телебачення має велику привабливість для людини, формує уподобання, стиль мислення та поведінки. Це пов'язано з механізмами його впливу на людину:

1. Телебачення серед усіх інших засобів інформації є засобом масової комунікації, що найлегше сприймається людиною, бо, порівняно з читанням газет або ж прослуховуванням радіо, тут людина докладає найменше розумових зусиль. Природно, що діти швидко потрапляють під вплив такого «гарного помічника» у процесі пізнання ними світу.

2. Телебачення найшвидше та найоперативніше інформує про події у світі, легко та комфортно може перенести людину в будь-який куточок світу. Чому б не подорожувати разом з таким «другом», тим більше, що навряд чи ми колись об'їздимо не те що весь світ, а хоча б маленьку його частину?

3. Телебачення імітує тривимірний простір на екрані, одночасно використовує зорові та слухові образи, створює справжнє видовище, яке приносить відчутну насолоду людині. Як не любити такого домашнього «шоумена», тим більше, що й діти не пустують, а сидять собі тихенько на дивані та пильно стежать за подіями на телеекрані?

4. Не так уже й рідко телебачення стає чи не єдиним співрозмовником для самотніх, спустошених соціальними бідами людей. У них виникає ілюзія причетності до подій всесвітнього масштабу або до певної групи людей; людина після перегляду «мильних опер» поринає у світ рожевих мрій і сподівань на краще. Чим же тоді телебачення відрізняється від справжнього «психотерапевта»? Нічим, тільки тим, що його послуги дешеві.

5. Нині телебачення стало найдоступнішим видом відпочинку для більшості населення забуття. Для дітей, яких змалку дорослі намагаються залучити до світу абстрактних знань і навчання, для школярів та студентів—це відпочинок від холодної логіки, підрахунків, штучних понять і незрозумілих формул.

Отже, телебачення за своєю природою та соціальними функціями має величезні можливості впливу на внутрішній світ і поведінку людини. Це саме той випадок, коли, перефразуємо поета, людина з радістю обманює саму себе.