Накреслити схеми, поставити питання до підрядних частин Усі історики сходяться на тому що Нестор був надзвичайно освіченою людиною добре знався і в давньоруських і в іноземних літописах які читав в оригіналі (М. Слабошпицький 2. Якщо ж уважно читати стародавні письмена з’ясовується що наші предки подекуди успішно перемагали різні хвороби і що вони навіть робили складні хірургічні операції (О. Єфімов). 3. Розмовляй рідною мовою свого народу скрізь де її розуміють з усіма хто її розуміє (І. Огієнко). 4. Відомо що коштовний камінь діамант це лише камінь і він не може служити прикрасою доки не має відповідної оправи (О. Корніяка). 5. Зауважимо що всього кілька десятків років тому думали ніби міжпланетарний р це вакуум і що магнітне поле Землі залишається упорядкованим майже до відстаней на багато сотень тисяч кілометрів. 6. Отямилася Марійка тільки тоді коли човен ударило об гострий камінь і він перевернувся й почав тонути (Із кн. «Савур-могила»).

ответ:

ми часто згадуємо в розмові слово «природа». і у кожної людини це слово викликає тільки приємні асоціації та спогади: луки з польовими квітами, білокорі берізки, чисті струмочки й озера, ліси з передзвоном пташиних голосів.

дійсно, спілкуючись з живою природою, людина відпочиває душею. міські жителі, відвідуючи музеї та виставки картин, милуються насамперед пейзажами відомих митців — великих майстрів пензлю.

сама природа вчить нас цінувати красу й мистецтво, а головне — берегти їх. але не завжди ми можемо захистити прекрасне. найчастіше з нашої вини — вільної або мимовільної — гинуть ліси, річки, тварини, птахи, забруднюється повітря. і це далеко не повний перелік руйнівного впливу людини на рідну природу. гублячи природу, людина не усвідомлює, що гине сама. адже її здоров’я і добра доля залежать від навколишнього середовища.

тому кожен з нас зобов’язаний завжди пам’ятати про це, повинен вміти бути вдячним. тож, будемо берегти природу — кожен в міру своїх сил і можливостей. ми маємо піклуватися про майбутнє нового покоління. хотілося б, щоб і воно могло побачити й оцінити цю незрівнянну красу матінки-природи.

Мiй товариш- справжнiй друг , мiй однодумець , моя опора. Я вважаю , що менi з ним пощастило. Адже згадайте , з Ким Ви дiлетесь в скрутну хвилину? З мамою, татом? Так, але це не завжди. Найбiльша пiдтримка для мене -цe мiй товариш! Я йому довiряю , цiную, пишаюсь , та цiкавлюсь. Хiба ще щось потрiбно? Можливо , але не менi. Пiтримка для мене -це усе. Друг пiзнаэться у бiдi, в радостi, завжди. Так, бувають моменти , що я не цiнував його, але цiную! Менi прикро за це , я вважаю , що просити пробачення -це не складно! Зробити перший Крок на примирення -теж гiдно. Йдучи спати, я радiсно згадую нашi пригоди, це було весело та неповторно! Це було круто! Це те , що я хочу поставити на паузу i повторювати декiлька рокiв! Мабуть , мiй товариш буде в моэму серцi завжди , i не дивно , вiн цього справдi вартен!