Прочитайте виразно уривки з твору Б. Антоненка-Давидовича «КрилаАртема Летючого». Знайдіть у текстах частки, визначте їх розряд.1. В селі Артема вважали за дивака. Горілки не пив, до церкви його хіба що на налигачітільки затягнеш, тяжко працював на маленькому клапті землі, що ледве могла прогодуватийого сім'ю, а книжки купував. Бувало, на ярмарку люди, спродавшись, і до шинку заглянуть, а він – ні-ні. І замість того щоб, як годиться доброму господареві, хильнути чарку-другу йзаспівати веселої, він купить на виторгувані гроші книжку з малюнками та так же на неїдивиться, так її рукою гладить, немовби хтозна-яке добро придбав! І вдома ввечері потіммарно лій переводить, луплячи очі в ту книжку. А для чого то? Не пан же який, не піп, навітьне писар з розправи, а собі мужик! Хіба то мужицьке діло книжки читати!..1уривок:2. І то сказати: птах птахові не рівня! Той птах швидкий, моторний, той повільний, важкий, а той, дивись, і – так собі. З вигляду наче й птах, а тільки й слави тієї, що крила внього є, – курка в дворі, приміром... А от за морями-океанами, у вирії, птах страус водиться.Літати той птах не може, бо хоч у нього і є крила, та ті крила йому ні до чого, бо в нього всясила – в ногах. Ноги довгі й цибаті. І біга на тих ногах страус дуже швидко. Отак, як кінь. Ну, тільки й кінь не всякий за ним уженеться! Хіба що от огир з графського маєтку, той міг би, анаші мужицькі шкапи його не наздогнали б, бо птах прудкий.​

тарас григорович шевченко — не лише відомий поет, але й відомий художник україни. з-під його пензля з'явилося чимало талановитих і неперевершених картин. свій перший автопортрет він намалював у 1840 році, коли стараннями друзів був уже викуплений із кріпацтва і почав навчання в академії мистецтв у петербурзі. його мрія здійснилася — він вільний і буде навчатися живопису!

перед нами молодий шевченко, йому лише 26 років. темне волосся відтінює світлий відкритий лоб, легка привітна усмішка сховалася в куточках губ. погляд очей глибокий і проникливий, у ньому і смуток за пережитим, і сподівання на кращу долю, але водночас трохи підняте підборіддя підкреслює наполегливий і впертий характер. пізніше він напише: «караюсь, мучусь, але не каюсь! »

овал обличчя юного тараса ніби освітлений дивним промінням на темному тлі. юнак, який зображений на картині, ще не знає, яка доля його очікує, тому погляд чистий, привітний. він ще не знає про допити, каземати, в'язниці, солдатську муштру, про заборону писати й малювати. йому зараз віриться, що він врешті вирвався на волю і тепер матиме змогу творити: малярський хист дасть можливість розкритися йому вповні.

це був період, коли майбутній великий поет навіть не здогадувався про своє призначення. та це буде потім, а зараз він радий бачити всіх і вітати на своєму порозі.

Улітку багато людей задіяні у праці на полі. Хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. Відпочиваючи за містом, я часто гала за такими працьовитими людьми і мені дуже подобалась їх старанність. Наприклад, ви можете запитати: "Що може зацікавити у праці звичайного косаря?". Та чи знаєте ви - наскільки, це клопітка робота? Тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. Спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. До роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним відкидаючи траву в один бік. Під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. Працює  довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. Я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.