Від форм дієслів недоконаного виду за до префіксів з-, с-, зі- утворіть форми дієслів доконаного виду. Цементувати, формувати, псувати, цідити, качати, ховати, гнути, тиснути, шити, дружити, садити, хилити, сушити, пускати, творити, будувати, чистити, терти.

Зцементувати, сформувати, зіпсувати, зцідити, скачати, сховати, зігнути, стиснути, зшити, здружити, зсадити, схилити, зсушити, спускати, створити, збудувати, зчистити, стерти.

Объяснение:

Мало хто любить самотність. Воно пригнічує і вганяє в депресію. Ми завжди намагаємося бути в якому б то не було суспільстві. Не важливо в якому. Головне, щоб тиша не оточувала нас повністю. Адже суспільство відіграє величезну роль у нашому житті. Воно виховує нас, направляє нас, впливає на все наше життя. І відрив від цього звичного кола може бути досить складний для нас. Але часом суспільства стає занадто багато. Тоді людині хочеться самотності, і в цьому немає нічого поганого.

Самотність. Всі сприймають її як якусь невдачу або безталання. Адже якщо людина самотня, значить вонапостійно програє. Переможець не може бути самотнім. Навколо нього завжди друзі, рідні та знайомі. А раз людина самотня, то щось з ним не так. Але це не так. Багато людей прагнуть побути на самоті. Наприклад, ви великий начальник. У вас цілий день дзвінки та зустрічі, навіть у пробці ви з кимось розмовляєте. Упевнений, що прийшовши додому, перше, чого ви захочете - це тиші й самотності.

Адже у кожної людини є свій особистий р. Це деяка зона навколо себе, в яку ніхто не допускається. І ви самі знаєте, що порушення оточуючими нашого особистого нічого доброго для нас не несе. Нас це дратує і злить, а може навіть викликає агресію. Тобто, природа сама заклала в нас невелику тягу до перебування наодинці з собою. Хоча б у зоні особистого Самотність допомагає ясніше мислити

Всі ми живемо в містах і відмінно уявляємо собі як працює ця величезна система. Ми постійно кудись біжимо: з роботи додому, від знайомих до друзів, з однієї зустрічі на іншу. Всі ці мишачі перегони стають причиною того, що ми не встигаємо подумати. Наша голова постійно зайнята думками про роботу, будинок, дзвінки і т.д. Зупиніться. Знайдіть хоча б один день в тижні, коли ви будете надані самим собі, думати тільки про те, що вам подобається, і робити тільки те, що ви хочете. Повірте, присвятивши день тільки собі, ви здивуєтеся своїм думкам. Адже не дарма багато шедеврів були створені майстрами своєї справи саме в самоті. Може, ви несподівано знайдете неординарну розгадку давньої проблеми. А раніше ви не могли її вирішити, адже голова постійна була забита іншим.

Відповідь:

1. [...], і (...), (якщо ...).

Зорі яскраво миготітимуть на тлі нічногo неба, і Місяць усміхатиметься їм своїм ніжним оксамитовим сяйвом, якщо Вітер своєю силою порозганяє темно-сизі, важкі хмари.

2. (Коли ...), [...], але [...].

Коли всі спланують свої робочі графіки, ми вирушаємо із друзями у подорож, алсе завжди з нами траплясться якась весела пригода, особливо під час зборів.

3. [...], (так що ...), та [...].

Зранку на чорні проталини покрапав дощик, так що вже було по-весняному свіжо, та пахла молоденька травичка.