Укажіть, від яких іменників множину можна утворити, а від яких - не можна. Поясніть чому. Доброта, глибина, лічба, щедрість, квасолиння, бджола, буряк, взуття, поліція, студент, студенство, кіннота, мошкара, птахівництво, радість, жінка, жіноцтво, Дніпро, ясен, хліб, бій, океан, гордість, сум, ворона, вороння, сало, пісок, цемент, камінь, каміння, автобус, закон, милосердя, олія.

Ти может больше балов даш? Лан вот:

Наверное, у каждого из нас есть любимое занятие. Кому-то нравится вышивать или готовить вкусные блюда. Ребята, как правило, любят мастерить. Мне особенно приятно рисовать.

Я люблю создавать разнообразные картинки. Особенно мне нравятся вечерние пейзажи, ведь природа сильная неповторимая и богатая.

Тихими безветренными по вечерам через окно вглядываюсь вдаль и очарованный таинственностью раскидистых деревьев, которые растут в саду. Погружаюсь в сказочную мгновение. Тогда беру кисточку, сажусь на подоконник и переношу на бумагу вечернюю красоту. Самое сложное рисовать человеческие фигуры. Легкий отблеск лунного света всегда по-разному освещает произведение. Поэтому каждый раз пейзаж получается совсем другим.

Советую брать другим в руку кисточку или карандаш, чтобы переносить естественную красоту маленький художественное произведение. Он улучшает настроение и приносит радость.

Це такі складнопідрядні речення,

у яких дві або більше підрядних час­

тини залежать від одного й того само­

го слова головного речення або від го­

ловного речення в цілому й відповіда­

ють на те саме питання.

Підрядні частини в таких конс­

трукціях, як правило, приєднуються

до головної за до однакових

сполучників чи сполучних слів:

Хотіла б я піснею стати

У цю хвилину сумну ,

__ 2

Щоб вільно по світу літати ,

з

Щоб вітер розносив луну .

Леся Українка.

Або:

з якою метою?» \ ^якою метою?

У таких реченнях підрядні пре­

дикативні частини є реченнями од­

ного виду (або всі означальні, або

всі підрядні часу, причини, умови

тощо).

У наведеному прикладі підрядні

речення пояснюють головне в ціло­

му, відповідають на питання з якою

метою?, приєднуються до неї сполуч­

ником щоб, між собою співвідносять­

ся, як однорідні члени речення.

Саме тому такі підрядні речення

можуть поєднуватися м іж собою

сполучниками сурядності чи безспо­

лучниково:

Хіба не вірите1, що скоро день

засвітить2,

Що сонце наше вже з-за обрію

встає3,

Що хід його спинить ніщо не

зможе в світі

І цвіту нашого ніщо вже

не уб’є?!5

Олександр Олесь.

414

Граматика: морфологія, синтаксис

Схема речення:

У реченні чотири підрядні одно­

рідні предикативні частини, але в ос­

танній сполучник що опущений. Це

речення поєднується з попереднім за

до сурядного єднального

сполучника і. За правилом, перед

одиничним єднальним сполучником,

який поєднує дві підрядні частини,

кому не ставимо.

Сполучник підрядності чи сполуч­

не слово може зберігатися, повто­

рюючись перед кожною підрядною

частиною:

Пишіть листи і надсилайте

вчасно\

Коли їх ждуть далекі адресати2,

Коли є час3, коли немає часу4

І коли навіть ні про що писати5.

Л. Костенко.

Схема цього речення:

за якої имови?

коли (=-), коли (=-), коли (=) і коли (=).

умови умови умови умови

Або:

Зв’язок між підрядними речення­

ми в таких конструкціях може бути й

безсполучниковим:

Тепер я бігаю в поле й годинами

слухаю1, як в небі співають хори2,

грають цілі оркестри3 (М. Коцю­

бинський).

Схема речення:

що?

[~ = и = ], (як = -),( = — ).

з’ясув. з’ясув.

Або:

Ш Ш

Іноді однорідні підрядні частини

приєднуються за до різних

сполучників чи сполучних слів, але

при цьому підрядні речення залиша­

ються однотипними:

1 2

Не знаю я , що буде після нас ,

В які природа убереться шати3.

Л. Костенко.

У цьому реченні дві підрядні час­

тини пояснюють у головному реченні

присудок, відповідають на питання

чого? (є підрядними з’ясувальними) і

приєднуються сполучними словами

що, в які.

Объяснение: