За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає?
Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер?
І все-таки схід поступово рожевіє. Нарешті, ніби з-під ковдри, зійшло над горизонтом сонце, величне, красиве.
Хутенько освітило променем води, ліс, навколишні поля, будинки людей. Заіскрилась зеленим килимом земля в його сяйві. Коли промінчик сонця долинув і до мого обличчя, я прокинувся, весело йому посміхнувся, відкрив очі і радо зустрів новий день. ось думаю до
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір "Ставлення до людей похилого віку в нашому суспільстві" не з інтернету. На півтори сторінки❤️
1.На підвіконні розквітали білі троянди. (Троянди - підмет, розквітали - присудок, на підвіконні - обставина, білі - означення)
2.Хлопцям видали по баскетбольному м`ячу. (Підмет пропущений, присудок - видали, хлопцям - додаток, баскетбольному - означення, м`ячу - додаток)
3.Мама купила новий комп`ютер. (Мама - підмет, купила - присудок, новий - означення, комп`ютер - додаток)
4.Настала осінь. (Осінь - підмет, настала - присудок)
5.Осінь засипала розфарбованим листям все наше місто. (Осінь - підмет, засипала - присудок, розфарбованим - означення, листям - додаток, все - означення, наше - ознчення, місто - додаток)