Відмінювання числівника 1699

1. темна ніч (односкл) - ніч темна (двосклад)

2. Пізня осінь (односкл) - осінь пізня (двосклад)

3. Широкий степ (односкл) - стп широкий (двосклад)

На визначення типу синтаксичної конструкції - двоскладне речення

чи односкладне називне - впливає порядок слів.

1. прикметник, що стоїть перед означуваним іменником, виконує

синтаксичну роль узгодженого означення. Наприклад, речення

Темна ніч - поширене односкладне називне (ніч - підмет, темна -

узгоджене означення),

2. прикметник, що стоїть після іменника, виконує роль іменної

частини складеного присудка. Наприклад, речення Ніч темна -

двоскладне непоширене (ніч - підмет, темна - іменна частина

складеного присудка).

Це велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж  чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер…  Проте є в осені величава дозріла краса.У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…