З’ясувати значення широковживаних нині слів. Консенсус, спонсор, інавгурація, менеджер, моніторинг, плюра- лізм, толерантність, інвестиція, рейтинг, імідж.

Ось і настала осінь. Пора, яку ще називають золотою.
Довкола усе змінюється. Осінь, мов художниця, розмалювала дерева в жовто-червоний колір. Листя поволі опадає на землю. Трава висохла, стала темно-зеленою, де-не-де коричневою. Птахи відлетіли в теплі краї, не чути їхнього голосного співу. Горобці злітаються на червону горобину та калину.
Людям осінь принесла щедрий урожай. У садах і городах доспіли овочі і фрукти.
Осінь можна назвати чарівницею.

Чарівниця осінь усе змінює на свій лад. Ось зелені листочки стали жовтими. А то й зовсім червоними. Як тільки пролетить вітерець, листя вкриває землю, кружляючи в осінньому танці.
Хоч восени багато птахів летять в теплі краї, високо в небі прощально махають крильми. Звеселяють нас горобчики, з лісів спішать синички, щоб люди себе знову змогли відчути помічниками пернатих друзів.
У садах наливаються соком пізні яблука на щедрий врожай. На поля виходять щасливі трударі, вони радіють цій порі.
По золотих деревах скачуть прудкі жовтогарячі білочки. Вони не мають часу сумувати: грибів, горішків вдосталь, щоб зробити зимові запаси.
Чарівниця осінь золотою палітрою навіює надію, бо потім знову настане весна.

При словозміні та словотворенні (при відмінюванні слів і утворенні нових) відбувається:

1. Чергування приголосних г, к, х з ж, ч, ш: у кличній формі: юнак — юначе, козак — козаче, друг — друже, луг — луже;

у дієслівних формах: кликати — кличу, берегти — бережу, колихати — колишу, ткати — тчу;

в іменникових формах: вухо — вушей, око — очей; при творенні слів: рука — ручка, нога — ніжка, кни­га — книжка, друг — дружба, знак — значок, міх — мі­шок, берег — побережжя, всякий — всячина, рука — руш­ник, жінка — жіночий, пісок — піщаний, запах — запаш­ний, пастух — пастушка, Ольга — Ольжин, сміх — сміш­ний — смішити, рух — рушати, ворог — ворожий, гна­ти — жену, тітка — тітчин.