Люба бабусю!
Пише вам онук Iванко. Я одержав вашого листа,
де ви пишете про свої життеві клопоти. Мені дуже
шкода, що можу лише зрідка з вами бачитись, що
так мало, і тільки на канікулах, допомагаю вам по
господарству. Сподіваюся, швидко настане літо, і
я приїду до вас. Гадаю, ви теж мене дуже чекаєте.
Хочу трохи розповісти про свої справи. Я
навчаюся на «відмінно». А ще відвідую спортивну
секцію, вчуся грати на гітарі. Бабусю, коли я до
вас приїду, то співатимемо наші улюблені пісні
під гітару.
На Новий рік та Pіздво ми, на жаль, до вас не
приїдемо, тому що поїдемо відпочивати
Карпати. Тож я попередньо вітаю вас із цими
чудовими святами.
Бувайте здорові, люба моя бабусенько! Ми з
татом і мамою міцно Вас обнімаємо.
Ваш онучок Iванко
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Потрібно скласти тільки план до твору на одну з поданих тем:1) що я ціную в житті найбільше2) як відшукати свій шлях у житті
Мрії – перший етап ланцюжка, де вони перетворюються в бажання. Бажання – в цілі, цілі перетворюються в дії, дії – в досягнення! Все просто: хто не мріє, той не досягає.
Людський мозок влаштований так, що завжди націлений на виконання команд. І йому не важливі масштаби цієї команди – є завдання, є варіанти його виконання. І єдине, що може стати перешкодою – наші страхи і переконання: «та, ну, це не реально…».
«Це занадто дорого» – відповіли ви своїй мрію після того, як вона промайнула у вашій голові. У цей час у мозок надійшов сигнал до дії: «є мрія, шукай варіанти», і одразу ж поступив новий сигнал: «відбій! не шукай варіантів – це неможливо». Мозок розслабився, і ви знову продовжили своє розмірене життя.