Випиши з художнього твору уривок із п*яти речень з прислі зарания! плисс !

      пройшов трохи - озимина зеленіє,а там,удалині, мов острівець, три тополі височать у полі, вибирають собі весняну барву. а людей скільки усюди - і малих, і дорослих! слухають жайворових пісень. та й робота уполі на порі стала.

Великою проблемою в нашій країні і в усьому світі є ставлення до природи. люди вже не помічають навколо себе прекрасної природи, вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють природу. у багатьох країнах створено організації захисту природи, але це дуже мало, адже люди продовжують жорстоко знищувати природу, не усвідомлюючи того, що роблять. природа — це наше життя. не буде природи — не буде нас. винищуючи ліси, будуючи заводи на цих територіях, люди думають лише про гроші та вигоду, а ні в жодному разі про природу, про красу, про звірів і навіть про своє нормальне майбутнє життя. я вважаю, що це ненормально, це жахливо, люди знищують природу, знищуючи себе. і ніхто не усвідомлює, що ми — частина природи. 1 якщо таке ставлення до природи не зміниться, жахлива неминуча катастрофа чекає на нашу землю, і в ній будуть винні саме люди. можливо, з часом люди зрозуміють, що вони роблять, але вже буде пізно, і ніхто не поверне нам чистого повітря, звірів, ліси, нашу рідну дорогу природу.

Визвольні традиції наших предків і. франко у творі «захар беркут» блискуче втілив у художніх образах тухольців, захара беркута, максима, мирослави. він змалював картини героїчної боротьби проти монгольської навали. любов до батьківщини керує всіма вчинками тухольців. захищаючи свою батьківщину, народ сповнений патріотичного піднесення, здатний на високий подвиг. мов казковий велетень, перемагає він вдесятеро сильнішого ворога. всі тухольці — активні учасники боротьби з монголами. їм є що боронити: у кожного є невеликий шматок рідної і такої прекрасної землі-матері. вони працьовиті, спільними зусиллями викували у твердій скелі вигідні стежки, провели в горах дорогу, засівали зерном поля, будували на річці загати, а тепер зупиняють ворога. як прекрасно описує і. франко захисників, які добирає порівняння, епітети, метафори! «любо було глядіти на ті здорові рум’яні лиця, розігріті мужньою відвагою і гордим почуттям того, що їм прийдеться заступати своїми грудьми все, що найдорожче у них на світі, що в їх оружжя зложено велике діло» . проте не може захоплення викликати ворог, що прийшов на цю землю. з огидою і. франко описує завойовників: «виринають перед очима чорні страшні голови з маленькими блискучими очима. очі ті тривожно несхибно, мов закляті, глядять на тухольців» або: «мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх сила по долині».