Випищіть з вірша займенники, визнач їх особу і число. Я вірю рідна наша мово, що твоя сила воскресне .що ти розвинешся чудово коли се гріх судіть мене ! ЗА ТЕбе, мій коханий краю готовий я пролити кров

Объяснение:

зима

сьогодні я відчуваю себе дуже добре, бо на вулиці світить сонечко, тепла і ясна погода. Я ігаю, як під моїм вікном діти грають у сніжки, їм дуже весело. Я полюбляю таку погоду, адже саме в таки дні настрій: гарний, веселий і дуже гарний. Біля мого дому є ліс, він не великий, але дуже красивий, особливо сьогодні, він прям світиться від сонця. Мені іноді здается, що у лісі знаходиться дзеркало, яке відбиває яскраві і дуже ласкаві лучні до мого вікна. Погода й справді дуже красива, добра та ласкава сьогодні. Небо теж сьогодні дуже чисте, без єдиної хмарки, чисте, як вода, а колір яскраво блакитний. Мені так і хочеться піти на вулицю, щоб погуляти в таку погоду, бо зимою рідко зустрінеш таку погоду.

Я вважаю, що зрада — це один із найбільших гріхів у взаєми­нах між людьми. Її причини бувають різними, тому в одних ви­падках їй немає прощення, а в інших, зважаючи на щире каяття в скоєному, людину можна пробачити.

Найбільш руйнівною є зрада, замаскована високими словами, в основі якої — корисливі й егоїстичні інтереси. Вона, як ракова пух­лина, поширюється, розростається в паралізованому корупцією суспільному організмі, знищуючи життєздатні сили, — це те, що не може бути виправданим і прощеним. Яскравий приклад — злочин колишнього очільника України Віктора Януковича, який обкра­дав і принижував мільйони людей, забираючи останнє у звичай­них громадян, торгуючи інтересами України, віддаючи свою дер­жаву в пазурі сусіду. Наскільки цинічним і безсовісним треба бути, щоб удавати при цьому, ніби нічого страшного не відбувається! Таким продажним політичним діячам місце на смітнику історії.

Буває зрада через незнання чогось, або через слабкість, або че­рез випадковість. Її наслідком е щире розкаяння, але пробачити грішника зможе тільки людина великодушна. Іноді прощають то­го, кого люблять, сподіваючись знайти втрачене щастя. Та для того, хто зрікся часточки самого себе, переступ не минає безслід­но. Прикладом багатогранного художньо-філософського осмис­лення цієї проблеми можуть бути стосунки Мавки й Лукаша в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Мавка не думає про помсту Килині чи Лукашевій матері, які завадили її щастю, і, маючи можливість покарати, прощає всіх. А от Лукаш навіки втратив те найкраще, що жило в його душі.

Отже, зрада буває різною й залежить від різних обставин. Під­лих користолюбців не можна прощати. А в особистому житті, оцінюючи ситуацію, кожен має сам вирішувати, чи вірити каяттю того, хто скоїв цей гріх, чи можна йому пробачити, хоча гіркота зради із серця не зникає.