Тестові завдання 1.Визначте речення з відокремленим додатком (розділові знаки вилучено)? А А він іде високий посивілий на схід на захід поле огляда (А. Малишко Б Одне лише мав на меті знайти юду (Ю. Покальчук). В І світає і смеркає і знову смеркає а москаля її сина немає немає (Т. Шевченко). Г Нікого тут нема крім мене й господині (М. Рильський). Д Мене правду кажучи все це навіть заінтригувало (О Гончар) 2. Визначте речення з відокремленою обставиною (розділові знаки вилучено)? А Третю добу замість води ми їли сніг (О. Гончар). Б І будемо стояти і мовчати і слухати (М. Ткач). В Учися чистоти стопчуючи килим золотий забудь про вежі темної гордині (М. Рильський). Г Буває часом сліпну від краси (Ліна Костенко). Д Я не знаю нічого ніжнішого окрім берези (М. Ткач). 3. В якому реченні обставину не відокремлюють (розділові знаки вилучено)? А Старий люблячи Варивона хотів пригасити суперечку (М. Стельмах). Б Всякому своя доля: один рук не покладаючи працює, а другий його працю без клопоту поїдає (Панас Мирний). В Між зелено-сизими полями звиваючись висвічує мирний і лагідний Серет (О. Гончар). Г На вулиці під самими ворітьми знявся над колодязем новий журавель (М. Коцюбинський). Д Він за мене до хати бажаючи поговорити наодинці (В. Винниченко). 4. Яке речення ускладнене уточнювальною обставиною місця? А Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі (О. Олесь). Б Там, далеко, на Вкраїні, сяє сонечко ясне (П. Грабовський). В Приїхав Остап додому в неділю, годині о сьомій вечора (В. Підмогильний). Г Мені батько теж казали, що земля любить усе чисте – і зерно, і слово, і совість (В. Симоненко). Д Ми часто похапцем живем, все відкладаючи на потім (В. Крищенко). 5. Установіть відповідність між відокремленим членом речення та прикладом. 1 означення 2 додаток 3 прикладка 4 обставина А Не маючи власних дітей, Б Три дівчини, студентки-агрономи, йшли взимку по доріжці лісовій (М. Рильський). В Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле (І. Н.-Левицький). Г Кохана, ось плече моє зіпертись... (І. Калинець). Д Осяяні місяцем, гори блищать, Осріблені місяцем, сосни шумлять

У системі сучасної української літературної мови, як відомо, виділяються такі функціональні стилі: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній, розмовний, а також конфесійний, що повертається в систему української мови наприкінці ХХ століття. Публіцистичний стиль – це один з функціональних стилів літературної мови, призначений для передачі масової інформації, який характеризується популярним, чітким викладом, орієнтованим на швидке сприймання повідомлень, на стислість і зрозумілість інформації.На сьогодні всі наукові дослідження публіцистичного стилю мови виходять з функціональної своєрідності публіцистичного стилю, яка полягає в діалектичній єдності двох функцій – впливу та повідомлення. Разом з тим, хоча в різних жанрах публіцистики логічний та емоційно-експресивний елементи  мають бути взаємно врівноважені, на сучасному етапі комунікації посилюється експресивна функція. У мові газет, журналів, Інтернет-видань дедалі частіше вживається поряд із розмовно-літературною лексикою розмовно-нелітературна: просторічна, в тому числі вульгарна, жаргонна, діалектна, лексика позанормативних запозичень, яка має досить виразну експресію.Актуальність теми зумовлена, з одного боку, різкою активізацією на сучасному етапі уживання експресивної лексики в мові української публіцистики та погіршення її якості в зв’язку з обсягом і швидкістю інформації через ЗМІ, що відображає загальний рівень культури; з другого боку, недостатньою вивченістю функціонування експресивної лексики в зв’язку з її великим обсягом і динамікою. Функції експресивної лексики в публіцистичному мовленні досліджувалися, однак ці роботи містять лише фрагментарні відомості про мотиви її використання, контекстуальне оточення, участь у створенні загального емотивно-оцінного плану тексту.Експресивний аспект мови як результат мовленнєвої діяльності мовної особистості займає все більше місце в лінгвістичних дослідженнях. Проблема експресивності опиняється в центрі активних пошуків сучасних лінгвістів. Вона потребує уваги як філологів, редакторів, так і журналістів.Об’єктом даної курсової роботи обрано мову сучасної української публіцистики. Мова друкованих засобів масової інформації є одним із найдинамічніших підстилів публіцистичного стилю: у ній доволі яскраво й швидко відзеркалюються зміни, що відбуваються в суспільстві. Сьогодні в мові преси особливо помітна конкуренція інформаційності та експресивності функцій [6].Предметом аналізу є експресивна лексика в публіцистичних текстах.Експресивність виступає в тексті як засіб прагматики, яка в (комплексі з іншими мовними засобами контексту) сприяє, з одного боку, прояву позицій самого журналіста, його інтерпретацій, емоцій і оцінок, а з іншого – виявляючи мовну стратегію автора, стає одним із засобів мовного впливу на читача.Метою дослідження є вивчення експресивної лексики сучасної української публіцистики та особливості її уживання в сучасній періодиці.У зв’язку з визначеною метою постають такі завдання:– з’ясувати мовні особливості та екстралінгвістичну зумовленість публіцистичного стилю;– показати джерела формування та поповнення експресивної лексики в мові сучасної української публіцистики;– схарактеризувати особливості вживання експресивної лексики.Основним методом дослідження є описовий.Структура: дана робота складається зі вступу, двох розділів з підрозділами, висновків, списку використаної літератури (50 джерел), доповіді.

71. У якому варіанті всі дієприслівники доконаного виду?

б. перемігши, закопавши, опрацювавши

72. У якому варіанті всі дієприслівники недоконаного виду?

б. жартуючи, плачучи, підстрибуючи

73. У яких рядках усі дієслівні форми належать до незмінних:

в. посіяти, посіявши, посійте;  

г. відкрити, відкривши, відкривають

74. Інфінітив є в реченні

б. Казати правду треба вчасно і невчасно.

75. Усі дієслова доконаного виду в рядку

г. вивчити, зібрати, вдуматися

76. З’ясуйте, яким членом речення виступає виділене дієслово. Мистецтво СЛУХАТИ дано не кожному.  

в. додаток

77. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 1 особи однини дієслова  

а. сидіти — сижу  

78. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 2 особи однини дієслова  

в. їздити — їздеш  

79. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 1 особи множини дієслова

б. малювати — малюїмо  

80. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 2 особи множини дієслова  

г. бути —є