10. Виділена сполука не є прислівником і її треба писати окремо в рядку * А З/ВЕРХУ гори відкривається чудовий краєвид. Б Удосвіда дві хмароньки зустрілися В/ГОРІ. В Осінь - це життя, що гомонить ПО/СВОЄМУ. Г НА/ПАМ*ЯТЬ про зустріч сфотографувалися.

Вільно й широко розляглися зелені поля не тіснили їх похмурі ліси не давили високі гори і далеко-далеко сягало око вподовж ланів та невеличких гайків що зеленими вершечками виглядали з ярів та балок.

2.Низькі чорні хмари здавалося стояли нерухомо, але по тому як вони час від часу засмолювали негусті дрібні зорі і як ті зорі знову ненадовго з’являлися можна було здогадатися що хмари біжать.

3. Настане день настане час і розіллється знов медами земля що освятив Тарас своїми муками-ділами.

Объяснение:знайшла тильке де одну кому поставыты в 2 абзатци

Мало хто про це знає, але в мене є море. Безкрайнє й дуже глибоке. Моє море прозоре, іноді воно буває солоне, але зазвичай воно солодке. Саме так. Хоча солодких морів у природі не буває. Існують моря кольорові - чорне, жовте, червоне, біле. Чи моря мертві. А моє море - живе. І солодке. Коли я лягаю спати, воно тихенько шумить на вушко, огортає морським шумом, заколисує до сну. Іноді моє море штормить, вирує й б’є хвилями. Хлине потоками сліз. Отоді воно дуже солоне. І тоді мені солоно. Але так буває дуже рідко. Узагалі, воно мирне й спокійне. І дуже тепле. Море. В мені.