Чому люди зводять високі паркани?Твір роздум​

Українці люблять паркани. Люблять великою і відданою любов’ю. Якщо десь поселиться українець - він обов’язково поставить паркан. А з часом ще один, потім ще один, і так далі. Кожна дорога, стежка чи прохід буде перегороджена воротами із замком чи шлагбаумом. А якщо українець розбагатіє, то він зробить свій паркан у тричі вищим. Чим вищий і огидніший з естетичної точки зору паркан, тим багатший хазяїн живе за ним. Як правило, у найбагатших - бетонна огорожа, така, як навколо київських будівництв.

1.У дві тисячі п"ятдесятому році численність населення на Землі сягне дев"ять цілих дві десятих мільярда чоловік.2.Людський мозок здатний зберігати від одного до семи мільйонів(мегабайт)інформації.3.Щороку послугами київського фунікулера користується близько трьох мільйонів киян і гостей міста.4."Боїнг сімсот шістдесят сьомий" збирають з трьох цілих однієї десятоїмільйона деталей,зроблених вісьмомастами постачальниками з усього світу.

Облытають квіти,обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині.Жайворонки дзвенять і радують нас у синьому небі

Промені - Н.в

Сонця - Р.в.(кого-чого?)

Прорісях - М.в.( в кому/в чому?)

Хмар - Р.в.

Мій товариш зараз читає та дивиться телевізор. Я, Микита та Андрій учора робили паперові літаки. Сьогодні осінь робить листопад та кольорові килими. Зима цьго року була сніжна, морозна та хмарна. Спочатку я повернув наліво, потім знов наліво, та дістався дому.

Головною постаттю в «Пісні про рушник» є образ матері. Він яскравий і виразний, він увесь пронизаний великим синівським почуттям. А. Малишко продовжує одвічну тему і прагне ще раз довести нам, що нема нічого святішого в усьому світі, ніж материнська любов. В її погляді відображені смуток і тривога, які поєднуються з надіями на щасливе майбутнє свого сина. Поет розкриває усю красу материнських почуттів і материнської душі, використовуючи для цього виразні поетичні деталі. Рідна мати й «ночей недоспала», і рушник своєму сину «на щастя, на долю дала». Портрет матері А. Малишко змалював за до простих, але в той же час досить виразних епітетів:«І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,І засмучені очі хороші, блакитні твої».