Поширене означення не потрібно відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) А. Місячним сяйвом залиті мріють сади. Б. Степ оповитий тишею дихав пахощами росяних трав. В. Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади. Г. Я небесами пійманий тремчу. Д. Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна.

     Поширене означення не потрібно відокремлювати комами в реченні :

В. Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади.

   Поширене означення дощем оплакані, виражене дієприкметниковим зворотом, стоїть перед означуваним словом сади, кома не ставиться.

-Привіт!
-Прівіт, куди сьогодні підем ?
-Може у парк?
-Так!Сьогодні така чудова погода!Чому би і ні?
-Тоді ходімо.
-Ти любиш клени?
-Так, вони, як могутні велетні.Дивись які гарні квіти! Це троянди?
-Так, тобі подобаються вони?
-Не дуже, мені подобаються більш польові квіти, але й троянди теж чудові!
-Я так хочу вже літо, на море, пісочок...
-Так. Я теж хочу. Я дуже люблю літо і канікули, і сонце, і море, і теплі вечори.
-Ой, вже темніє, треба ти додому..
-Дуже шкода, що так мало погуляли, тоді допобачення.
-Допобачення. 

Діалог двох людей, котрі не можуть дійти до спільної думки, що таке щастя, який ми почули в метро :
- Живу на світі вже 45 років, і йдосі не можу зрозуміти що таке щастя? Можливо його в мене немає?
- Ти напевне не розумієш, що воно перед тобою.
- В тебе є дружина, мама, тато, діти, всі вони здорові, в тебе є робота на якій тобе добре платать, тобі ця робота до душі.Що тобі ще поьтрібно в цьому житті?
-Навіть не знаю, але все одно щось не те...
- Давай покажу на прикладі: ось поглянь, цей хлопець, що сидить з права, подивись на нього, він щасливий. І знаєш чому?
-Ні, я так не думаю, як він може бути щасливим, адже у нього немає ніг, і він на колясці? В чому його щастя???
- А щастя його в тому, що в нього є сім"я, кожен день він іде на цьому метро до станціі "Щастя" на якій цому допомагають зійти, там його зустрічає його кохана. І кожен день, він дарує їй квіти, на протязі 10 років. А ти говориш, що ти нещасливий, адже у тебе є все.
-Так, ти на певне маєш рацію,щастя у простих речах, а я їх не помічаю. Дякую тобі велике. Ти мені дуже допоміг, адже на протязі 20 років, я не відчував себе таким щасливим як зараз. А ось і моя станція "Щастя". Бувай.
-Бувай