[ ]: [ ], і [ ], [ ], а [ ], ( як …. Скласти речення до поданої схеми

Не менше ніж житло підкреслював станову приналежність одяг. Навіть розбагатівши, люди не могли дозволити собі одягатись за бажанням. Указ короля Франції 1294 р. забороняв городянам одяг з хутра білки та горностая, а дозволяв лише котяче. Колір також вказував на вік та соціальне положення. У дні жалоби король одягався в червоне, а його придворні - в чорне.

Уявлення про розкіш може дати банкет у герцога Бургундського Філіпа Доброго у 1454 р. де на одному столі стояв пиріг всередині якого влаштувалось 26 музикантів.

Костюмом намагались підкреслити станову відокремленість. Що можна було носити герцогу те заборонялось рицареві і суворо каралось у городян, а селяни його б і не одягли, тому що такий одяг заважав працювати.Чоловіча та жіноча мода. Свій одяг був також у римського папи і блазня, а також у черниць

Вже з кінця ХІІ ст.. особливо у ХІІІ ст. одяг знатної людини прикрашався геральдичними фігурами і розфарбовувався у кольори герба власника. Феодали носили одяг настільки вузький, що одягнути без сторонньої до було неможливо. Поширюються незручні деталі, як от, довгі вузькі носки черевиків, що сягали коліна або пояса. З середини ХІІІ ст., особливо у Німеччині на одяг нашивали бубонці, які мали попереджати про наближення знатної особи.

На формування костюма великий вплив мав готичний стиль. Характерна для нього стрільчастісь, прагнення до витягнутих, подовжених ліній яскраво проявилось у європейському одязі XIV-XV ст. Жінки одягали ковпаки-конуси які досягали дивовижної висоти, оздоблювали одяг вирізаними зубчиками. Навіть голили шию і лоб, щоб подовжити шию і обличчя. Кольори тканин були дуже яскраві, з контрастними поєднаннями 2-4 кольорів. Одяг оздоблювали хутром. Особливого розвитку ця мода набула у XV ст. Капюшон, починаючи з останньої третини XII століття, - типовий головний убір Середньовіччя.

Волосся. Більшість норманів, які висадилися на англійський берег, були коротко острижені і чисто виголені. Вуса були рідкістю, яка викликала плітки. Характерною рисою норманів була виголена до вух потилиця. Але невдовзі мода зробила крутий поворот: тепер волосся і бороди відпускають якомога довшими, їх завивали і заплітали. Ця тенденція зберігалась приблизно до середини XII ст. Характерна риса моди цього століття - довге волосся з пробором. В період 1180-1210 рр волосся середньої довжини, як і борода. Потім - волосся коротке. До 1410 року в моду входить зачіска "під горщик", типова для чоловіків між 1410 і 1450 роками. Загострену чи роздвоєну бороду носять до 1410 року, але з 1400 щоки, як правило, виголені, а бороду носять у вигляді еспаньйолки. Але навіть і такі бороди рідко зустрічаються з 1415 року, а з 1420-х до другої чверті XVI століття обличчя чисто виголені.

Объяснение:

я думаю, що пояснення не потрібно)

Объяснение:

Мабуть, у кожної людини є улюблене місце: для когось це може бути улюблене місце відпочинку або місце, яке відіграло значну роль у житті. Особисто для мене найулюбленішим місцем є моє рідне село Велика Білозерка. В цьому селі я народилася, тут пройшло моє дитинство. Після навчання я повернулася в рідне село й все життя працюю для його блага.

Моє село дуже гарне й затишне. Навесні, коли починає припікати весняне сонечко, пробивається зелена трава, Велика Білозерка починає розквітати. Навкруги багато зелені, квітучі дерева, спів птахів. Влітку я люблю прогулятися по рідній вулиці з прекрасною назвою «Зелена» , особливо ввечері, коли можна побачити неймовірний захід сонця, вдихнути пахощі квітучої акації.

Коли приходить зима й випадає сніг, село вкривається немов білою ковдрою, замерзає річка, яка має таку ж назву, як і село - Велика Білозерка.

А яке гарне воно восени! Дерева вбрані в жовті, червоні, коричневі та зелені кольори – неймовірне видовище.

Моя маленька Батьківщина- це не тільки краса й пам’ять про те , що дороге мені. Це справи й люди сьогодення. У жовтні 2017 року в нашому селі створено Великобілозерську сільську об’єднану територіальну громаду. З того часу моє село почало розквітати на очах. З’явилися місця для відпочинку, а саме: відбудований Будинок культури в центрі села, засаджений молодими деревами парк з дитячим майданчиком та спортивний комплекс з великою кількістю тренажерів. В двох закладах освіти збудовані сучасні міні -футбольні поля зі штучним покриттям, зроблено ремонт у класних кімнатах, де навчаються діти, придбані нові меблі у класи та лінгафонний кабінет Великобілозерського НВК № 1, який набув статусу опорного навчального закладу.

В моїй громаді вважають, що майбутнє кожного села за молоддю та дітьми, тому велика увага приділяється спортивному розвитку молоді. Вже майже півтора року в с. Велика Білозерка працює приватний бійцівський клуб «Степові вовки». Його відвідує не тільки молодь, а й представники старшого покоління. Мій син тренується в цьому клубі. Він в захваті від тренувань. Тренери виховують в дітях витривалість, силу та мужність, яка так необхідна в житті. Також молоде покоління займається футболом, волейболом, тенісом, організовуються змагання, на яких команди завойовують призові місця.

Дуже змінила свій вигляд площа біля Великобілозерської сільської ради. ЇЇ прикрашає старовинний паркан та криниця.

Село розквітає не тільки в центрі, а й на околицях. Висаджуються дерева, ремонтуються дороги , встановлено вуличне освітлення, по багатьох вулицях прокладено водогін. В селі Велика Білозерка шанують пам’ять загиблих у Великій Вітчизняній війні , підтримують в належному стані Братські могили.

Великобілозерська сільська об’єднана територіальна громада приділяє дуже багато уваги організації відпочинку мешканців села. В центрі села влаштовують Свято Масляної, День молоді, День села, відзначаються державні свята. Влітку, біля ставка, люди святкують Івана Купала. Свята проходять напрочуд весело: мешканців села пригощають смачним борщем, налисниками, для тих, хто відпочиває, виступають за музичні колективи, сільський фольклорний гурт «Білозерчаночка», молодіжний танцювальний гурт «Фарадей», молоді музиканти та виконавці пісень . На свята люди спілкуються один з одним, відпочивають, у них покращується настрій, з’являється наснага працювати надалі заради свого села, своєї Батьківщини. Адже вона єдина. Я поважаю, пишаюсь і шаную той куточок, те найрідніше місце на землі, де народилася й живу, де живуть найрідніші для мене люди - батьки та діти. Я бажаю моєму селу успішно розвиватися, рости і процвітати.

Моє село, для мене ти єдине,

Для мене найдорожче у житті:

Тут мамина солодка пісня лине,

Дитинства добрі спогади святі.